Момі (ескортний есмінець)
Момі (Momi, яп. 樅) – ескортний есмінець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.
| «Момі» | ||
|---|---|---|
| 樅 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескортний есмінець типу «Мацу» | |
| Держава прапора | ||
| Належність | ||
| Корабельня | верф ВМФ у Йокосуці | |
| Закладено | 1 лютого 1944 | |
| Спущено на воду | 16 червня 1944 | |
| Введено в експлуатацію | 3 вересня 1944 | |
| На службі | 1944 – 1945 | |
| Загибель | 5 січня 1945 потоплений у Південнокитайському морі | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1260 | |
| Довжина | 100,0 м | |
| Ширина | 9,4 м | |
| Осадка | 3,3 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 2 парові котла | |
| Потужність | 19000 к.с. (14 МВт) | |
| Швидкість | 27,8 вузла | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 500 км) на швидкості 18 вузлів | |
| Екіпаж | 211 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармат Тип 89 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 (1х4) × 610-мм торпедних апаратів (4 торпеди)
36 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат | |

Корабель, який став дев’ятим серед ескортних есмінців типу «Мацу», спорудили у 1944 році на верфі ВМФ у Йокосуці.
25 жовтня 1944-го Момі разом зі ще 3 ескортними есмінцями вийшли з Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю) для супроводу легкого авіаносця «Рюхо» та ескортного авіаносця «Кайо», які виконували завдання із доставки матеріальних припасів авіації на острів Формоза. 27 – 30 жовтня загін побував у Кіруні (наразі Цзілун), а 2 листопада повернувся у Японію та прибув до Куре.[1][2]
З 15 листопада 1944-го Момі включили до 52-ї дивізії ескадрених міноносців.
17 грудня 1944-го Момі вийшов з Куре, щоб разом зі ще одним ескортним есмінцем «Хінокі» та есмінцем «Сігуре» супроводити авіаносець «Унрю», який прямував з транспортною місією до Маніли. Втім, вже 19 грудня підводний човен потопив «Унрю», після чого Момі прийняв участь у порятунку вцілілих, а потім прибув до Такао (наразі Гаосюн на Тайвані).
22 – 28 грудня 1944-го Момі та «Хінокі» прослідували по маршруту Такао – Маніла – бухта Камрань (узбережжя центрального В’єтнаму) – Кап-Сен-Жак (наразі Вунгтау на півдні В‘єтнаму). У період з 31 грудня 1944 по 4 січня 1945 вони супроводили транспорт «Ікутагава-Мару» з Кап-Сен-Жак до Маніли, а 5 січня повели його назад. Втім, 6 січня загін зустрівся з кораблями союзників, які охороняли сили вторгнення до затоки Лінгайєн (північніше від Маніли). Американський есмінець USS Bennion та австралійські фрегат Gascoyne і шлюп Warrego відокремились і спробували наздогнати японський загін, який змінив курс. Хоча це у підсумку не вдалось, проте над полем бою з’явились торпедоносці, які потопили «Момі» разом з усім екіпажом[3] («Хінокі» теж був поцілений торпедою, проте зміг повернутись до Маніли, тоді як «Ікутагава-Мару» самостійно пройшов до Індокитаю, де, втім, вже 12 січня загинув час рейду авіаносного угруповання[4]).
Примітки
- Imperial Flattops. www.combinedfleet.com. Процитовано 4 грудня 2021.
- Imperial Flattops. www.combinedfleet.com. Процитовано 4 грудня 2021.
- Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 4 грудня 2021.
- Ex-Italian Merchants in Japanese Service. www.combinedfleet.com. Процитовано 4 грудня 2021.