Монастир Бардзракаш
За 2 км на північний схід від села Дсех (Лорійський марз; Вірменія; батьківщина великого вірменського письменника Ованеса Туманяна), в лісі, на схилі ущелини річки Сахудзор, знаходяться руїни монастиря Бардзракаш Сурб Григор X—XIII століть (Св. Григорія). До складу монастиря входять дві церкви, притвор, каплиця і родове кладовище тутешніх князів Маміконянів.
| Монастир Бардзракаш | |
|---|---|
|
| |
| 40°57′47″ пн. ш. 44°39′06″ сх. д. | |
| Країна |
 Вірменія[1] |
| Розташування | Dseghd[1] |
| Тип | монастир і культурна власність |
| Стиль | вірменська архітектура |
  Монастир Бардзракаш Монастир Бардзракаш (Вірменія) | |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Купольна церква — Катогіке Сурб Аствацацин, яка була побудована сином князя Саркиса Маміконяна — марзпаном в 1221 році. Має п'ятикутну зсередини апсиду і двоповерхові прибудови в східній частині. До Катогіке з півдня примикає, квадратний в плані, притвор з чотирма колонами, побудований в 1259 році, а з півночі — склепінчастого типу церква X століття з прибудовами. У південній частині монастиря розташована каплиця Сурб Арутюн (1204 рік). Будинки комплексу побудовані з фельзиту, туфу і базальту, мають безліч орнаментів і написів. Через білий відтінок, монастир отримав другу назву — «Чермак Ванк» (Білосніжний монастир).
В околиці є криниця, руїни маслобоєнь, хачкарів, а також, Сахудзорський міст, побудований Манканом за розпорядженням Амліка, сина Смбата Маміконяна.