Міжнародне визнання Хорватії

Міжнародне визнання Хорватії — поступовий процес дипломатичного визнання Хорватії, що розпочався услід за проголошенням її незалежності 25 червня 1991. Того самого дня про відокремлення від Югославії заявила і Словенія, а наступного дня нові незалежні держави взаємно визнали одна одну.[1]

  Хорватія
  Країни, що визнали Хорватію
  Країни, що не визнали Хорватію

Паралельно відбувався процес розпаду Радянського Союзу, в якому вели перед балтійські країни та Україна, які протягом 1991 року визнали незалежність Хорватії, а першою з них — Литва. На той час ці держави самі вважалися визнаними частково. 11 грудня 1991 незалежну Хорватію першою з-поміж країн-членів ООН визнала Україна.[2]

Міжнародне співтовариство спочатку не визнавало розпад Югославії та незалежність її союзних республік, і 1991 року розгорілася війна за незалежність Хорватії.

Країнами, які першими відгукнулися на дипломатичні зусилля Хорватії щодо міжнародного визнання, були Святий Престол і Німеччина. Ватиканська дипломатія першою у світі ще 3 жовтня 1991 року оголосила, що працює над міжнародним визнанням Хорватії.[3]

Із загальновизнаних держав Хорватію першою визнала Ісландія,[1] яка 19 грудня 1991 року першою визнала також і балтійські республіки: Литву, Латвію та Естонію.

Того самого дня визнання анонсувала Німеччина, яке, однак, мало набути чинності 15 січня 1992. Про визнання також оголосили Італія, Швеція і Ватикан.

Ватикан визнав Хорватію 13 січня, а Сан-Марино — 14 січня.

15 січня 1992 року Хорватію визнали всі 12 членів Європейського економічного співтовариства (попередника ЄС), а також Австрія, Канада, Болгарія, Угорщина, Польща, Мальта, Норвегія і Швейцарія. Наступного дня до цього списку додалися нові країни, а до кінця січня Хорватію визнали 44 держави. Дату 15 січня відзначають як пам'ятну — День міжнародного визнання Республіки Хорватія (хорв. Dan međunarodnog priznanja Republike Hrvatske).

Росія визнала Хорватію у лютому, Японія — у березні, США — у квітні, а Індія — у травні.

На сесії Генеральної Асамблеї 22 травня 1992, на якій головував посол Саудівської Аравії Сінан Шихабі, Хорватію було прийнято шляхом акламації у члени ООН.[1] Разом із Хорватією новими повноправними членами ООН стали Словенія та Боснія і Герцеговина.

Хорватську делегацію на урочистостях в Організації Об'єднаних Націй очолював перший президент Хорватії д-р Франьо Туджман. Після урочистого засідання Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос Галі повів делегації новоприйнятих країн до головного входу в будівлю Організації Об'єднаних Націй, де на щоглах здіймалися хорватський, словенський та боснійський прапори. На піднятті прапора були присутні багато дипломатів і тисячі хорватських емігрантів.[4]

До 31 грудня 1995 Хорватію визнали 124 держави.[5]. 23 серпня 1996 Хорватія та СР Югославія уклали Угоду про нормалізацію відносин, яка включала взаємне визнання, а 9 вересня того ж року ці дві держави встановили дипломатичні відносини.[6]

Зі 193 держав-членів ООН Хорватію визнали 186.

Хронологія

Хронологічний огляд визнання Хорватії до і після вступу в ООН:
(членство в міжнародних організаціях відображає стан на момент визнання)[7][5][1]

КраїнаДата визнанняПримітка
– Словенія26 червня 1991невизнана держава
– Литва30 липня 1991невизнана держава
1 Україна11 грудня 1991
2 Латвія14 грудня 1991
3 Ісландія14 грудня 1991член НАТО
4 Естонія31 грудня 1991
– Ватикан13 січня 1992не член ООН
– Сан-Марино14 січня 1992не член ООН
5 Німеччина15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
6 Велика Британія15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
7 Італія15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
8 Франція15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
9 Іспанія15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
10 Нідерланди15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
11 Данія15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
12 Бельгія15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
13 Ірландія15 січня 1992член ЄЕС
14 Люксембург15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
15 Португалія15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
16 Греція15 січня 1992член НАТО і член ЄЕС
17 Австрія15 січня 1992
18 Болгарія15 січня 1992
19 Канада15 січня 1992член НАТО
20 Угорщина15 січня 1992
21 Мальта15 січня 1992
22 Норвегія15 січня 1992член НАТО
23 Польща15 січня 1992
24 Швейцарія15 січня 1992
25 Австралія16 січня 1992
26 Аргентина16 січня 1992
27 Чилі16 січня 1992
– Чехословаччина16 січня 1992після 1 січня 1993  Чехія і  Словаччина визнають кожна окремо
28 Ліхтенштейн16 січня 1992
29 Нова Зеландія16 січня 1992
30 Швеція16 січня 1992
31 Уругвай16 січня 1992
32 Фінляндія17 січня 1992
33 Румунія18 січня 1992
34 Албанія21 січня 1992
– СР Боснія і Герцеговина24 січня 1992тоді у складі Югославії
35 Бразилія24 січня 1992
36 Парагвай27 січня 1992
37 Болівія29 січня 1992
38 Туреччина6 лютого 1992член НАТО
– Македонія12 лютого 1992невизнана держава
39 Росія17 лютого 1992
– Киргизстан26 лютого 1992не член ООН
40 Колумбія3 березня 1992
41 Іран15 березня 1992
42 Перу15 березня 1992
43 Японія17 березня 1992
44 Ліван17 березня 1992
45 Кіпр30 березня 1992
46 Таджикистан31 березня 1992
47 Південно-Африканська Республіка2 квітня 1992
48 США7 квітня 1992член НАТО
49 Південна Корея15 квітня 1992
50 Єгипет16 квітня 1992
51 Ізраїль16 квітня 1992
52 ОАЕ18 квітня 1992
53 Судан21 квітня 1992
54 Алжир24 квітня 1992
55 Туніс26 квітня 1992
56 КНР27 квітня 1992
57 Марокко27 квітня 1992
58 Оман28 квітня 1992
59 Таїланд2 травня 1992
60 Філіппіни4 травня 1992
61 Малайзія4 травня 1992
62 Венесуела6 травня 1992
63 Північна Корея8 травня 1992
64 Індія11 травня 1992
65 Пакистан11 травня 1992
66 Сінгапур15 травня 1992
67 Індонезія16 травня 1992
68 Йорданія17 травня 1992
69 Бруней21 травня 1992
Хорватія стала членом ООН 22 травня 1992 року
70 Гана22 травня 1992
71 Кенія22 травня 1992
72 Мексика22 травня 1992[8]
73 Ємен22 травня 1992
74 Шрі-Ланка27 травня 1992
75 Куба28 травня 1992[9]
76 Панама28 травня 1992
77 Сальвадор29 травня 1992[10]
78 Замбія1 червня 1992
79 Мавританія4 червня 1992
80 Кабо-Верде18 червня 1992
81 Ліван7 липня 1992
82 Казахстан10 серпня 1992
83 Ямайка14 серпня 1992
84 Білорусь2 вересня 1992
85 Буркіна-Фасо7 жовтня 1992
86 Танзанія13 листопада 1992
87 Ефіопія16 листопада 1992
88 Монако19 листопада 1992
89 Катар5 грудня 1992
90 Гватемала12 грудня 1992
91 Нігерія21 грудня 1992
92 Грузія13 січня 1993
93 Багамські Острови18 січня 1993
94 Західне Самоа8 березня 1994
95 В'єтнам5 травня 1994
96 Вірменія21 червня 1994
97 Саудівська Аравія22 серпня 1994
98 Сент-Вінсент і Гренадини7 жовтня 1994
99 Кувейт8 жовтня 1994
100 Узбекистан6 лютого 1995
101 Андорра28 квітня 1995
102 Молдова25 травня 1995
103 Коста-Рика19 жовтня 1995
104 Беліз23 січня 1996
105 Еквадор22 лютого 1996
106 Нікарагуа29 березня 1996
107 Союзна Республіка Югославія23 серпня 1996
108 Чорногорія12 червня 2006
– Косово19 березня 2008не член ООН
109 Джибуті22 травня 2017
110 Руанда15 лютого 2018
111 Есватіні5 квітня 2019
112 Маршаллові Острови24 вересня 2019
113 Тувалу2 листопада 2020

Після 2 листопада 2020, коли Хорватію визнало Тувалу, залишилося 8 держав, які офіційно не визнали Хорватію і не встановили з нею дипломатичних відносин. Це Бурунді, Бутан, Південний Судан, Ліберія, Нігер, Сомалі, Центральноафриканська Республіка і Тонга.[11]

Див. також

Примітки
  1. Stjecanje međunarodnopravne osobnosti Republike Hrvatske 25. lipnja 1991., Pravni fakultet Split (хор.)
  2. Офіційний сайт Посольства України в Хорватії
  3. Odgovor medijima koji je napadaju: Evo gdje je Grabar-Kitarović bila u vrijeme priznanja Republike Hrvatske!, narod.hr (хор.)
  4. Hrvatska primljena u punopravno članstvo UN-a (хор.)
  5. Hrvatski memorijalno-dokumentacijski centar Domovinskog rata, Kronologija 1992 (хор.)
  6. Zakon o normalizaciji odnosa između RH i SRJ
  7. Bilateral relations - Date of Recognition and Establishment of Diplomatic Relations. Ministry of Foreign Affairs of Croatia. Процитовано 1 травня 2021.
  8. Croacia (Spanish). с. 12. Процитовано 1 березня 2019.
  9. Daily Report: Latin America. Index. Newsbank. 1996. с. 183.
  10. Bilateral relations (archived). Ministry of Foreign Affairs of Croatia. Архів оригіналу за 13 серпня 2010. Процитовано 1 березня 2019.
  11. Двосторонні відносини, Міністерство закордонних і європейських справ Республіки Хорватія

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.