Міжнародний геологічний конгрес

Міжнародний геологічний конгрес (МГК) (англ. International Geologic Congress (IGC)) — МГК традиційно проводиться один раз на 3 — 4 роки почергово на різних континентах (табл.).

За всю більш ніж сторічну історію конгреси не проводилися тільки під час світових воєн. При конгресі засновані комісії з розділів геології — від стратиграфії до системи викладання геології в країнах, що розвиваються. З метою проведення постійної роботи між сесіями МГК в 1960 р. було утворено міжнародну спілку геологічних наук (МСГН). З цього часу МГК проводиться спільно з МСГН.

Під егідою МГК були створені перші міжнар. геологічні, тектонічні та ін. спеціалізовані карти світу і окр. континентів, які вирішальним чином вплинули на розвиток геології як глобальної науки, що розглядає процеси, які протікають на планеті Земля загалом. Під час чергової сесії МГК підводяться підсумки наук. досягнень, отриманих у період між двома сесіями, і розробляються осн. напрями досліджень на майбутнє. На конгресі відбуваються переобрання керівництва міжнародних геологічних організацій. Згідно із Статутом конгресу (1976) вищим органом МГК є Генеральна асамблея, на яку збираються всі учасники конгресу. На ній обираються президент і генеральний секретар. Виконавчим органом МГК є Рада конгресу, яка складається з представників всіх країн, що направили своїх делегатів. 33-й Міжнародний Геологічний Конгрес відбувся 6 — 14 серпня 2008 р. в Осло, Норвегія. Девіз 33-го МГК: «Система наук про Землю: основа для забезпечення розвитку» («Earth System Science: Foundation for Sustainable Development»).

Сесії IGC
Сесія
Рік
Країна-організатор
Місце проведення
Кількість країн
Кількість учасників
1-а 1878 Франція Париж
23
310
2-а 1881 Італія Болонья
22
420
3-я 1885 Німеччина Берлін
22
445
4-а 1888 Велика Британія Лондон
25
830
5-а 1891 США Вашингтон
26
546
6-а 1894 Швейцарія Цюрих
20
401
7-а 1897 Росія С.-Петербург
27
1037
8-а 1900 Франція Париж
30
1016
9-а 1903 Австрія Відень
31
664
10-а 1906 Мексика Мехіко
34
707
11-а 1910 Швеція Стокгольм
36
879
12-а 1913 Канада Торонто
49
981
13-а 1922 Бельгія Брюссель
38
518
14-а 1926 Іспанія Мадрид
52
1123
15-а 1929 Південно-Африканський Союз Преторія
50
575
16-а 1933 США Вашингтон
54
1182
17-а 1937 СРСР Москва
50
2362
18-а 1948 Велика Британія Лондон
84
1778
19-а 1952 Алжир Алжир
82
2910
20-а 1956 Мексика Мехіко
105
3696
21-а 1960 Північна Європа Копенгаген
101
3379
22-а 1964 Індія Нью-Делі
109
2479
23-а 1968 Чехословаччина Прага
103
3793
24-а 1972 Канада Монреаль
110
4700
25-а 1976 Австралія Сідней
85
3461
26-а 1980 Франція Париж
116
4883
27-а 1984 СРСР Москва
110
5699
28-а 1989 США Вашингтон
108
5800
29-а 1992 Японія Кіото
102
4861
30-а 1996 Китай Пекін
102
6000
31-а 2000 Бразилія Ріо-де-Жанейро
145
3500
32-а 2004 Італія Флоренція
140
5000
33-а 2008 Норвегія Осло
113
6260
34-а 2012 Австралія Брисбен
137
5924
35-а 2016[1] ПАР Кейптаун
117
>4000
36-а 2021 (анонсовано)[2] Індія Делі

Див. також

Примітки
  1. WELCOME TO THE 35TH IGC. www.35igc.org (англ.). Процитовано 30 грудня 2020.
  2. 36th International Geological Congress - 36 IGC. www.36igc.org. Процитовано 30 грудня 2020.

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.