Набоков Борис Павлович

Борис Павлович Набоков (рос. Борис Павлович Набоков; нар. 1912, Барнаул, Російська імперія — пом. 16 січня 1975, Москва, СРСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції воротаря.

Борис Набоков
Особисті дані
Повне ім'я Борис Павлович
Набоков
Народження 1912(1912)
  Барнаул, Російська імперія
Смерть 16 січня 1975(1975-01-16)
  Москва, СРСР
Зріст 179 см
Вага 78 кг
Громадянство  СРСР
Позиція воротар
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1929—1930 «Клуб будівельників» ?(-?)
1931—1933 «Серп і Молот» (М) ?(-?)
1934—1935 Команда Тихоокеанського флоту ?(-?)
1936 «Серп і Молот» (М) ?(-?)
1937—1939 «Металург» (М) 49(-?)
1941 «Спартак» (Од) 5(-12)
1945 КБФ (Ленінград) ?(-?)
1946 «Авангард» (Л) ?(?)
1946—1947 ВМС (М) 8+(-?)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1947
1963
1964
1969—1973
1972		 ВМС (М)
СРСР U-20
«Пахтакор» (Т)
СРСР U-20
СРСР (ол.)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

У 1929 році розпочав кар'єру гравця у «Клубі будівельників». У 1931 році став гравцем клубу «Серп і Молот» (Москва). У 1934—1935 роках проходив військову службу на флоті, під час якої виступав у команді Тихоокеанського флоту. У 1936 році повернувся до «Серпу» й «Молоту», який у 1937 році був реорганізований у «Металург». У 1941 році захищав кольори одеського «Спартака». Під час Радянсько-німецької війни брав участь у воєнних діях. По завершенні війни став гравцем КБФ (Ленінград). У 1945 році отримав запрошення від ленінградського «Авангарда». У 1946 році перейшов до головного клубу моряків ВМС (Москва), в складі якого 1947 року й завершив кар'єру гравця.

Тренерська діяльність

Ще будучи гравцем розпочав тренерську діяльність. У 1947 році керував ВМС (Москва), а потім до 1950 року допомагав тренувати команду. З 1956 по 1962 році працював тренером у Раді футбольного комітету СРСР. У 1963 році призначений на посаду головного тренера молодіжної збірної СРСР U-20. У 1964 році прийняв запрошення від ташкентського «Пахтакора»[1], якою керував до листопада 1964 року. У 1965—1968 роках знову працював тренером Ради футбольного комітету СРСР. У 1969 році допомагав тренувати олімпійську збірну СРСР, а в травні 1972 році в 1-у поєдинку був її головним тренером[2]. З 1969 по 1973 роки також працював селекціонером молодіжної збірної СРСР.

16 січня 1975 року помер у Москві у віці 63-х років.

Досягнення

Як гравця
«Серп і Молот»/«Металург» (Москва)

Як тренера
«Пахтакор» (Ташкент)

Відзнаки
  • Майстер спорту СРСР
  • бойові ордени й медалі

Примітки
  1. Uff.uz: Дмитро Михайлович. Жіночий футбол (і не тільки) - "Батьки й діди" народної команди[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Футбол у Росії

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.