Нагаєва Зарема Садиківна
Нагаєва Зарема Садиківна (нар. 30 серпня 1949, Ташкент) — узбецька і українська архітекторка, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка.[1]
| Нагаєва Зарема Садиківна | |
|---|---|
 | |
| Народження | 30 серпня 1949 (72 роки) |
| Країна (підданство) |
 СРСР Узбекистан Україна Росія |
| Навчання | Ташкентський державний технічний університетd (1972) |
| Діяльність | архітекторка, викладачка університету |
| Праця в містах | Ташкент і Сімферополь |
| Науковий ступінь | доктор архітектури (1998) |
| Вчене звання | професор |
| Заклад | Ташкентський державний технічний університетd, Кримський інженерно-педагогічний університет, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, КФУd і Tashkent Architectural Building Instituted |
| Нагороди |
 |
| Батько | Sadyk Nagaevd |
Життєпис
Своє дитинство провела в Узбекистані. В 1972 році закінчила Ташкентський політехнічний інститут (архітектурний факультет).
Творчість
До 1999 року була викладачем в Політехнічному інститутів Ташкенті. ЇЇ проекти: адміністративно громадський центр у Хіві, музично-драматичні театри в Ургенчі, Коканді,Ташкенті (Узбекистан).
З 1991 року в Криму. Їй належить проект генерального плану мікрорайонів Камянка, Біле в Сімферополі. Ескізний проект культурно-етнографічного центру і генеральний план мікрорайону Ізмаїл-бей в місті Євпаторії. В Кримсько-татарському академічному музично-драматичному театрі та комплексі "Відродження" при Кримському інженерно-педагогічному університеті у співавторстві створила інтерєри. А також у співавторстві центральну мечеть у Сімферорполі.
Отримала Шевченківську премію у 2005 році за скульптурний комплекс «Відродження» разом з групою: головним архітектором, скульптором, автором оформлення концепції та автором скульптурного комплексу.