Нагірна
Нагі́рна (до 1917 року Глинка) — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. Розташоване за 18 км на південний схід від міста Жашків і за 3 км від автошляху Жашків — Черкаси. Населення — 683 чоловіка (станом на 2001 рік).
| село Нагірна | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Уманський район |
| Громада | Баштечківська сільська громада |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | кінець 16 століття[1] |
| Населення | 683 (станом на 2001 рік) |
| Поштовий індекс | 19223 |
| Телефонний код | +380 4747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′40″ пн. ш. 30°17′16″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
194 м[2] |
| Відстань до обласного центру |
129,7 (фізична) км[3] |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Жашків |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 19223, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Нагірна |
| Сільський голова | Лісецький Василь Іванович |
| Карта | |
![]() Нагірна | |
![]() Нагірна | |
| Мапа | |
| |
Історія
До Жовтневого перевороту село належало до Красилівської волості Таращанського повіту Київської губернії і називалося Глинка. Причиною того є великі поклади рудої глини, яку з часом використали для розбудови сіл. Тоді це були розкидані хутори, які налічували по кілька хат. Після Дрижипільської битви село почало укрупнюватися, розбудовуватися обабіч річки.
У 1929 році, під час примусової колективізації, було утворено перші колгоспи, які пізніш об'єдналися в один — «12-річчя Жовтня».
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947 роках. 119 мешканців села стали жертвами голодомору.
427 мешканців села брали участь у боях німецько-большевицької війни, 265 з них загинули, 114 нагороджені орденами й медалями. На честь воїнів, що відвоювали село, в 1956 році в селі встановлено пам'ятник.
Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу «Прогрес», за яким було закріплено 3372 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3188,4 га орної землі. Господарство було багатогалузеве, спеціалізувалось на вирощуванні зернових і технічних культур, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво і рибництво. Працювали столярно-теслярна майстерня, пилорама, млин.
Також на той час працювали середня школа, бібліотека з фондом 12 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла, магазин, побутова майстерня.
У 2003 році село газифіковано.
Галерея
Центр села
Сільська рада
Будинок культури
ФАП
Магазин
Ставок на річці Тетерівка
Меморіал Слави
Братська могила радянських воїнів


