Населення Житомирської області
Станом на 1 січня 2018 року населення Житомирської області становило 1 231,2 тис. осіб,[1] що становить 2,90% населення України[2]. За 2017 рік, шляхом природного приросту, чисельність населення скоротилась на 8355 осіб (-6,8 на 1000).

Протягом 2017 року на території області народилося 11 645 немовлят, померло 20 000 осіб. Природне скорочення населення становило 8 355 особи, що на 17% більше, ніж за аналогічний період попереднього року (- 7 126 осіб). Міграційне скорочення становило 888 осіб (-0,7 на 1000), на противагу міграційному приросту, що спостерігався у 2016 році (+ 59).[1] Зростання населення у 2016 році спостерігалось у місті Новоград-Волинський (+ 0,29%), Народицькому (+ 0,52%) та Житомирському (+ 1,33%) районах, найбільше скорочення — у Андрушівському (- 1,45%), Коростенському (- 1,56%), Попільнянському (- 1,58%), Радомишльському (- 1,49%) та Чуднівському (- 1,66%) районах.[3]
Станом на 1 січня 2017 року міське населення становило 730 тис. 628 осіб, рівень урбанізації — 58,90%.[3]
Чисельність населення
Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[4][5][6]
| рік | населення | місце серед регіонів |
|---|---|---|
| 1926 | 1 760 000 | |
| 1939 | 1 692 000 | 12 |
| 1941[7] | 1 736 200 | |
| 1944[8] | 1 105 100 | |
| 1959 | 1 603 604 | 11 |
| 1970 | 1 626 608 | 12 |
| 1979 | 1 596 926 | 13 |
| 1989 | 1 545 433 | 13 |
| 2001 | 1 389 466 | 16 |
| 2014 | 1 262 512 | 15 |
Міське населення
Станом на 1 січня 2017 міське населення становило 730 тис. 628 осіб, що становить 58,90 % від населення області.[3] Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 5,77 %. Найбільшими містами Житомирщини є Житомир, Бердичів та Коростень.[3]
за даними Держкомстату[3][9] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Сільське населення
Станом на 1 січня 2017 сільське населення становило 509 тис. 854 особи, що становить 41,10 %.[3] Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 16,98 %.
Природний рух
Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950–2020 рр.
| коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950[10] | 1960[10] | 1970[4] | 1990[11] | 2000[11] | 2010[11] | 2020[11] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 26,1 | 22,3 | 15,9 | 12,9 | 8,9 | 11,4 | 7,6 |
| смертності | 8,8 | 6,7 | 9,1 | 13,2 | 16,4 | 16,6 | 17,6 |
| природного приросту | 17,3 | 15,6 | 6,8 | -0,3 | -7,5 | -5,2 | -10,0 |
| Природний рух населення Житомирської області у 1950—2020 році [12] [11] |
|---|
| Народжених Смертей |
Національний склад
Динаміка національного складу населення області, 1959 - 2001 рр.[13][14][15][16][17]
| № | Національність | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 84,5 | 85,1 | 84,9 | 85,0 | 90,3 |
| 2 | Росіяни | 5,4 | 6,2 | 7,0 | 7,9 | 5,0 |
| 3 | Поляки | 6,4 | 5,6 | 5,2 | 4,5 | 3,5 |
| 4 | Білоруси | 0,4 | 0,4 | 0,5 | 0,4 | |
| 5 | Євреї | 2,6 | 2,2 | 1,8 | 1,4 | 0,2 |
Національний склад населення Житомирської області станом на 2001 рік.[16][18]
| № | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1 | Українці | 1 254 855 | 90,32 % |
| 2 | Росіяни | 68 851 | 4,96 % |
| 3 | Поляки | 49 046 | 3,53 % |
| 4 | Білоруси | 4 924 | 0,35 % |
| 5 | Євреї | 2 670 | 0,19 % |
| 6 | Молдовани | 1 425 | 0,10 % |
| 7 | Німці | 994 | 0,07 % |
| 8 | Чехи | 839 | 0,06 % |
| 9 | Вірмени | 820 | 0,06 % |
| 10 | Роми | 785 | 0,06 % |
| 11 | Інші | 4 084 | 0,29 % |
| Разом | 1 389 293 | 100 % |
Національний склад районів та міст Житомирської області за переписом 2001 року[19]
| українці | росіяни | поляки | білоруси | |
|---|---|---|---|---|
| Житомир | 82,9 | 10,3 | 4,9 | 0,5 |
| Бердичів | 84,8 | 8,7 | 4,7 | 0,4 |
| Коростень | 89,0 | 7,5 | 1,5 | 0,6 |
| Новоград-Волинський | 85,3 | 8,5 | 4,3 | 0,6 |
| Андрушівський район | 96,2 | 2,2 | 0,9 | 0,2 |
| Баранівський район | 86,9 | 1,8 | 10,7 | 0,2 |
| Бердичівський район | 93,9 | 2,1 | 3,5 | |
| Брусилівський район | 95,8 | 2,3 | 1,0 | 0,3 |
| Володарсько-Волинський район | 89,6 | 3,6 | 5,9 | 0,4 |
| Дзержинський район | 86,1 | 2,4 | 10,6 | 0,3 |
| Ємільчинський район | 91,0 | 1,8 | 6,8 | |
| Житомирський район | 88,7 | 5,3 | 4,9 | 0,4 |
| Коростенський район | 95,2 | 1,7 | 2,0 | 0,3 |
| Коростишівський район | 93,3 | 4,6 | 1,3 | 0,2 |
| Лугинський район | 96,9 | 1,4 | 1,2 | 0,2 |
| Любарський район | 97,8 | 1,1 | 0,9 | |
| Малинський район | 94,2 | 3,3 | 1,0 | 0,3 |
| Народицький район | 96,3 | 1,8 | 0,3 | 0,3 |
| Новоград-Волинський район | 94,3 | 1,6 | 3,7 | |
| Овруцький район | 95,6 | 2,9 | 0,1 | 0,8 |
| Олевський район | 97,1 | 1,4 | 0,6 | 0,4 |
| Попільнянський район | 96,5 | 2,2 | 0,3 | 0,2 |
| Радомишльський район | 95,2 | 2,7 | 1,4 | 0,2 |
| Ружинський район | 97,6 | 1,2 | 0,8 | 0,2 |
| Червоноармійський район | 88,6 | 2,0 | 8,9 | |
| Черняхівський район | 97,3 | 1,4 | 0,6 | 0,2 |
| Чуднівський район | 94,9 | 2,3 | 2,2 |
Національний склад міст Житомирської області за переписом населення 2001 р., у %: [16]
| місто | населення | українці | росіяни | поляки | білоруси | євреї | інші |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Житомир | 282 823 | 82,9 | 10,3 | 4,9 | 0,5 | 0,5 | 0,9 |
| Бердичів | 87 193 | 84,8 | 8,7 | 4,7 | 0,4 | 0,5 | 0,9 |
| Коростень | 66 850 | 89,0 | 7,5 | 1,5 | 0,6 | 0,5 | 0,9 |
| Новоград-Волинський | 56 555 | 85,3 | 8,5 | 4,3 | 0,6 | 0,3 | 1,0 |
| Малин | 28 150 | 93,2 | 4,1 | 1,1 | 0,3 | 0,1 | 1,2 |
| Коростишів | 25 735 | 92,8 | 5,0 | 1,4 | 0,3 | 0,1 | 0,4 |
| Овруч | 16 896 | 89,9 | 7,3 | 0,3 | 1,5 | 0,5 | 0,5 |
| Радомишль | 15 252 | 94,2 | 4,5 | 0,7 | 0,2 | 0,1 | 0,3 |
| Баранівка | 12 523 | 94,5 | 2,1 | 2,6 | 0,1 | 0,1 | 0,6 |
| Андрушівка | 9 832 | 95,4 | 2,8 | 0,9 | 0,3 | 0,2 | 0,8 |
| Міста Житомирської області | 601 809 | 85,9 | 8,6 | 3,8 | 0,5 | 0,4 | 0,8 |
Мовний склад
Рідна мова населення області за результатами переписів, %[20][15][17][21]
| 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| українська | 83,2 | 89,6 | 87,2 | 93,0 |
| російська | 8,9 | 9,4 | 12,0 | 6,6 |
| інша | 7,9 | 1,0 | 0,8 | 0,4 |
Рідна мова населення Житомирської області за переписом 2001 р., %[21]
| українська | російська | білоруська | молдовська | польська | |
|---|---|---|---|---|---|
| ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ | 93,0 | 6,6 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| м. ЖИТОМИР | 83,2 | 16,3 | 0,1 | 0,1 | |
| м. БЕРДИЧІВ | 89,0 | 10,6 | 0,1 | 0,1 | |
| м. КОРОСТЕНЬ | 86,7 | 12,7 | 0,2 | 0,1 | |
| м. НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ | 89,4 | 10,0 | 0,1 | 0,1 | |
| АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОН | 97,7 | 2,0 | 0,1 | 0,1 | |
| БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОН | 98,5 | 1,3 | 0,1 | ||
| БЕРДИЧІВСЬКИЙ РАЙОН | 98,0 | 1,8 | |||
| БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОН | 97,0 | 2,7 | 0,1 | 0,2 | |
| ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН | 96,2 | 3,5 | 0,1 | 0,1 | |
| ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОН | 98,1 | 1,6 | 0,1 | ||
| ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОН | 98,4 | 1,5 | |||
| ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН | 93,6 | 6,1 | 0,1 | ||
| КОРОСТЕНСЬКИЙ РАЙОН | 97,8 | 1,7 | 0,1 | 0,2 | |
| КОРОСТИШІВСКИЙ РАЙОН | 94,8 | 4,9 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОН | 98,3 | 1,4 | 0,1 | 0,1 | |
| ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОН | 98,8 | 1,1 | 0,1 | 0,1 | |
| МАЛИНСЬКИЙ РАЙОН | 96,3 | 3,2 | 0,1 | 0,1 | |
| НАРОДИЦЬКИЙ РАЙОН | 97,1 | 1,8 | 0,2 | 0,7 | |
| НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН | 98,5 | 1,4 | |||
| ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН | 95,9 | 3,5 | 0,4 | 0,1 | |
| ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОН | 98,2 | 1,3 | 0,2 | ||
| ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН | 97,3 | 2,1 | 0,1 | 0,2 | |
| РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОН | 97,2 | 2,5 | 0,1 | 0,1 | |
| РУЖИНСЬКИЙ РАЙОН | 98,7 | 1,1 | 0,1 | ||
| ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОН | 98,3 | 1,5 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
| ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОН | 98,6 | 1,3 | 0,1 | ||
| ЧУДНІВСЬКИЙ РАЙОН | 97,8 | 2,0 |
Вільне володіння мовами
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 98,62% мешканців Житомирської області вказали вільне володіння українською мовою, а 55,49% - російською мовою. 95,79% мешканців Житомирської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Житомирської області за даними перепису населення 2001 р.[22][23]
| своєї
національності |
українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Українці | 99,72% | 53,12% | |
| Росіяни | 95,87% | 80,54% | |
| Поляки | 9,36% | 99,41% | 55,33% |
| Білоруси | 40,82% | 80,87% | 74,63% |
| Євреї | 13,45% | 90,67% | 90,15% |
| Молдовани | 63,30% | 85,05% | 58,88% |
| Німці | 22,54% | 89,84% | 68,81% |
| Чехи | 52,68% | 98,81% | 42,19% |
| Вірмени | 64,88% | 72,93% | 73,78% |
| Цигани | 69,43% | 81,53% | 47,39% |
Місце народження
За переписом 2001 року 94,7% населення Житомирської області народилися на території України (УРСР), 5,3% населення — на території інших держав (зокрема 3,5% - на території Росії). 86,3% населення народилися на території Житомирської області, 8,4% — у інших регіонах України.[24]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Житомирської області за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| Житомирської | 1199042 | 86,3 |
| Вінницької | 20763 | 1,5 |
| Хмельницької | 12096 | 0,9 |
| Київської | 11672 | 0,8 |
| Рівненської | 7497 | 0,5 |
| м. Києва | 5839 | 0,4 |
| Донецької | 5008 | 0,4 |
| Чернігівської | 4595 | 0,3 |
| Львівської | 4412 | 0,3 |
| Черкаської | 3988 | 0,3 |
| Луганської | 3659 | 0,3 |
| Полтавської | 3536 | 0,3 |
| Волинської | 3122 | 0,2 |
| Сумської | 3054 | 0,2 |
| Харківської | 3017 | 0,2 |
| Дніпропетровської | 3012 | 0,2 |
| АР Крим | 2957 | 0,2 |
| Одеської | 2747 | 0,2 |
| Тернопільської | 2411 | 0,2 |
| Івано-Франківської | 2282 | 0,2 |
| Закарпатської | 2089 | 0,2 |
| Кіровоградської | 2086 | 0,2 |
| Миколаївської | 1961 | 0,1 |
| Херсонської | 1837 | 0,1 |
| Запорізької | 1672 | 0,1 |
| Чернівецької | 1387 | 0,1 |
| Севастополя | 172 | 0,0 |
Зайнятість населення
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[25]
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 132 413 | 28,2% |
| Обробна промисловість | 79 880 | 17,0% |
| Освіта | 41 635 | 8,9% |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 40 446 | 8,6% |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 40 414 | 8,6% |
| Державне управління | 36 925 | 7,9% |
| Транспорт і зв'язок | 27 244 | 5,8% |
| Будівництво | 16 195 | 3,4% |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 11 443 | 2,4% |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 11 157 | 2,4% |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 9 976 | 2,1% |
| Готелі та ресторани | 7 983 | 1,7% |
| Добувна промисловість | 7 618 | 1,6% |
| Фінансова діяльність | 3 137 | 0,7% |
| Неточно вказали або не вказали вид діяльності | 2 365 | 0,5% |
| Послуги домашньої прислуги | 391 | 0,1% |
| Рибне господарство | 259 | 0,1% |
| Екстериторіальна діяльність | 4 | 0,0% |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 469 485 | 100,0% |
Див. також
Примітки
- Державна служба статистики України
- Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя.
- Державна служба статистики України. Інформаційно-аналітичні матеріали (2011-2017)
- Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
- Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик
- на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2017 року
- «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965
- Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
- (рос.) Естественное движение населения регионов республик СССР (кроме РСФСР), 1933-1976, 1977-1990 [Природний рух населення регіонів республік СРСР (крім РРФСР), 1933-1976, 1977-1990]. Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М.
- Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
- Чорний С. Національний склад населенняв України в ХХ сторіччі (2001)
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
- Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
- Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник
- Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
- Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 11 серпня 2016.
- Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 11 серпня 2016.
- Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
- Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»