Національний центр виконавських мистецтв
Національний центр виконавських мистецтв або Великий національний оперний театр (кит. 国家大剧院) — великий, один з найбільших за площею у світі, національний оперний театр у столиці Китаю місті Пекіні.
| Національний центр виконавських мистецтв 国家大剧院 | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Національний центр виконавських мистецтв, Пекін, червень 2007 | ||||
|
39°54′11″ пн. ш. 116°23′00″ сх. д. | ||||
| Країна |
 КНР | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
пл. Тяньаньмень | |||
| Архітектор | Поль Андрьо | |||
| Архітектурний стиль | хай-тек | |||
| Місткість | 6 500 місць | |||
| Тип | театр[1], оперний театр, performing arts centerd | |||
| Статус | національний | |||
| Відкрито | липень 2007 | |||
| Оф. відкриття | грудень 2007 | |||
| Репертуар | опера та великі театралізовані вистави | |||
| chncpa.org | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| Європейська театральна архітектура | 424 | |||
| Structurae | 20004242 | |||
| GeoNames | 8384568 | |||
 | ||||
 Національний центр виконавських мистецтв у Вікісховищі | ||||
Опис
Національний центр виконавських мистецтв розташований у безпосередній близькості від площі Тяньаньмень і Дому народних зборів у Пекіні.
Будівля Національного центру виконавських мистецтв являє собою еліпсоїдний купол зі скла й титану, що здіймається посеред штучного озера (ставу) Чжуннаньхай.
Площа театру становить 200 000 м², що робить його одним з найбільших у світі. Три головні зали театру здатні вмістити не менше 6 500 глядачів.
Архітектором цього грандіозного проекту виступив француз Поль Андрьо — будівництво тривало від грудня 2001 року до грудня 2007 року. Споруда, що є відвертим взірцем футуризму, позбавленого національного забарвлення, в історичному осередку китайської столиці викликала свого часу й традиційно лишається мішенню суперечок, критики і невдоволення низкою фахівців і громадськістю, адже не вписується в історичне міське середовище й пекінський ландшафт. Окремі нарікання були пов'язані із вартістю проекту, який від початку втілення в життя подорожчав у рази. За неоковирний вид будівля театру дістала народну назву «Яйце».
Примітки
- archINFORM — 1994.