Неаполітанська затока
Неаполітанська затока (італ. Golfo di Napoli; неа. Gurfo 'e Napule; лат. Crater) — частина Тірренського моря, розташована на західному березі Італії, відома красою навколишньої місцевості, багата тваринним світом.
| італ. Golfo di Napoli | |
|---|---|
 | |
| 40°44′19″ пн. ш. 14°18′05″ сх. д. | |
| Частина від | Тірренське море |
| Море | Тірренське море |
| Прибережні країни |
 Італія |
| Площа | 870 км² |
| Довжина берегової лінії | 30 кілометр |
| Середня глибина | 170 м |
| Вливаються |
|
| Міста та поселення | Поццуолі, Неаполь, Торре-дель-Греко, Кастелламмаре-ді-Стабія. |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 3172393 |
| У проєкті OpenStreetMap | r8222502 ·R |
  Неаполітанська затока Неаполітанська затока (Італія) | |
| |
 Неаполітанська затока у Вікісховищі | |
Короткий опис
Від мису Мізено на заході до мису Кампанелла на сході 30 км завширшки. Береги густо населені. Біля західної околиці — великі острови Іскія та Прочида, біля східної — Капрі.
Навколо Неаполітанської затоки з північного заходу на південний схід розташовані:
- руїни античного римського міста Баїя,
- місто Поццуолі з його Флегрейськими полями,
- місто Неаполь,
- вулкан Везувій
- руїни стародавніх міст Помпеї та Геркуланум,
- місто Торре-дель-Греко
- місто Кастелламмаре-ді-Стабія.
На південному сході затоки розташований півострів Сорренто.
На береах цього заливу в районі Cape Posillipo розташована Римська вілла, знаменита своєю базилікою (79 рік н.е.) з уранового скла[1]
Посилання
- Інформація про Неаполітанську затоку
- Неаполітанська затока, каталог посилань Open Directory Project
- (PDF) Uranium - The Element: Its Occurrence and Uses. ResearchGate (англ.). Процитовано 8 червня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.