Неоопера-жах HAMLET
Неоопера-жах HAMLET — це вистава режисера Ростислава Держипільского з музикою композиторів Романа Григорів та Іллі Разумейка. У виставі використаний текст трагедії Шекспіра у перекладі Юрія Андруховича. Вистава створена у 2017 році на базі Івано-Франківського музично-драматичного театру у співпраці з музикантами формації Nova Opera[1].
| Неоопера-жах HAMLET | |
|---|---|
![]() | |
| Написана | Вільям Шекспір |
| Режисер | Ростислав Держипільский |
| Автор музики | Роман Григорів та Ілля Разумейко |
| Дата прем'єри | 4 лютого 2016 року |
| Перекладач | Юрій Андрухович |
Історія створення

Репетиційний процесс
Влітку 2016 року режисер Ростислав Держипільский вирішив розпочати процесс перетворення Івано-Франківського музично-драматичного театру на багатофункційний культурний хаб. Одним із перших кроків для цього стало відкриття в якості нової сцени підвалу театру. Постурбаністичне підземелля надихнуло режисера на нове прочитання трагедії Шекспіра «Гамлет» в яскравому та актуальному перекладі Юрія Андруховича[2].
Восени 2016 року почалися читки п'єси за участі місцевих та запрошених артистів. В січні 2017 року протягом чотирьох тижнів відбувалися інтенсивні репетиції за участі музикантів та композиторів NOVA OPERA.
Прем'єра вистави відбулася 4 та 5 лютого 2017 року.

Музика неоопери
Під час створення музики композитори формації NOVA OPERA Роман Григорів та Ілля Разумейко вивчали історію музичного оформлення вистав у Шекспірівському театрі. Таким чином було створено невеликий ансамбль, який певним чином реконструював склад типового шекспірівського оркестру (Літаври, валторна, віолончель, контрабас, перкусія та клавіші). Наявність у виставі електронної музики трактувалася як реінтерпретація спеціального «шумового» відділу театру Глобус, де в часи Шекспіра за допомогою різних пристроїв та речовин відбувалося аналогове продукування «саунд-дизайну» вистав.
Полістилістична музика поєднала необарокко, балканські танцювальні мотиви, електроніку та алюзії на кіномузику XX сторіччя.
У виставі в якості музичного інструменту та символу Офелії було використано toy piano, інструмент, який перед цим звучав в операх BABYLON та сонОпері непрОсті.

Дійові особи та виконавці
Постановча група
- Режисер — народний артист України Ростислав Держипільський
- Композитори — Роман Григорів, Ілля Разумейко
- Пластичне рішення — Ольга Семьошкіна
- Художник по костюмах — Леся Головач
._%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0-%D0%B6%D0%B0%D1%85_%D0%93%D0%B0%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%82.jpg.webp)
Дійові особи і виконавці
- Гамлет — з. а. України Олексій Гнатковський
- Гертруда — з. а. України Ірма Вітовська-Ванца
- Клавдій — з. а. України Юрій Хвостенко
- Полоній — з. а. України Дмитро Рибалевський
- Офелія — Анастасія Блажчук
- Фортінбрас — Євген Холодняк
- Лаерт — Іван Бліндар
- Дух Батька Гамлета – Роман Григорів
- Йорік – Ілля Разумейко
- Еринії — з. а. України Галина Баранкевич, з. а. України Надія Левченко, з. а. України Олеся Пасічняк
- Монахи — В. Абрам'юк, А. Батир, А. Мельник, М. Сливчук
Музиканти
- Жанна Марчінська — віолончель
- Андрій Надольський — ударні
- Назар Спас — валторна
- Роман Григорів — контрабас, диригування
- Разумейко Ілля — клавіші, електроніка, валторна
Гастролі

Влітку 2017 року вистава була запрошена в основну програму Шекспірівського фестивалю у Гданську.[3] 2 серпня 2017 року неоопера Гамлет (dramma per musica Hamlet) була поставлена у великому залі Гданського Шекспірівського театру в рамках фестивалю.[4]
У 2018 році вистава була презентована в Києві, де отримала нагороду «Найкраща експериментальна вистава» фестивалю-премії ГРА.[5]
Джерела
- Чи нормальної класики хочете? | Збруч. zbruc.eu (укр.). Процитовано 16 березня 2020.
- «Що сказав небіжчик?» Гамлет або SAPIENTI SAT Некритичні враження - Івано-Франківський театр ім. І. Франка. dramteatr.if.ua. Процитовано 16 березня 2020.
- Українську оперу-жах покажуть на відомому європейському фестивалі. uamodna.com. Процитовано 16 березня 2020.
- Ukrainian voices and emotions (en-GB). Процитовано 16 березня 2020.
- Театральна “GRA“ визначила переможців. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2020.
