Нетішинське водосховище
Нетішинське водосховище (Ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС[1]) створене у 1986 році на річці Гнилий Ріг яка впадає в Горинь. Головне призначення — резервуар води для охолодження конденсаторів турбіни атомних реакторів Хмельницької АЕС. Побічне призначення — промислова риболовля.
| Нетішинське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() Нетішинське водосховище | ||||
| 50°18′28″ пн. ш. 26°35′41″ сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Регіон | Хмельницька область | |||
| Розташування | Острог, на півдні Рівненської і Нетішин на півночі Хмельницької області України | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 18,38 км² | |||
| Висота | 201,6 м | |||
| Глибина середня | 3-15 м | |||
| Глибина макс. | 20 м | |||
| Довжина | 7 км | |||
| Ширина | 6,1 км | |||
| Берегова лінія | 23,4 км | |||
| Об'єм | 0,12 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Гнилий Ріг | |||
| Витікають | Гнилий Ріг | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Острог, Нетішин, Півнева Гора | |||
![]() Нетішинське водосховище (Україна) | ||||
|
||||
|
| ||||
|
| ||||
Під час створення водосховища було затоплено село Дорогоща. Побудоване за проектом київського відділення «Атоменергопроект».
Географічне положення



Територіально розташоване в межах Ізяславського району Хмельницької області. На кордоні двох областей. Прилягає до міста Нетішин Хмельницької області та міста Острог Рівненської області.
Створене в межах природної зони Мале Полісся.
Загальна характеристика
Площа водойми: 1838 гектарів.
Характер дна: в різних місцях водойми не однакове: є піщане, глинисте, місцями замулене. На дні є старе русло річки. Також присутні затоплені дерева (ближче до річки Гнилий Ріг).
Глибина: зі сторони ХАЕС глибина досягає 20 метрів. Є ями і русло. Біля річки (південна частина водойми) глибина складає 1,5 метри і поступово переходить на міль.
Рослинність водойми: присутні очерет та осока, на меншій глибині кропивка. 1/3 периметру водосховища займає бетонна дамба, відповідно рослинності там немає.
Риба: лящ, плотва, карась, окунь, судак, щука, сазан, бичок, густера, краснопірка, лин, білий товстолоб, сом.
Рівень води досягає 201,6 м над рівнем моря. Основне надходження води відбувається за рахунок стоку річки Гнилий Ріг. Також на водосховищі побудований спеціальний перелив в річку Вілію, за допомогою якого вода може переливатись, якщо її занадто багато[2].
Рибальство
На водосховищі можуть ловити лише члени клубу «рибалок-аматорів», який має статут, інструкцію, положення. Учасниками можуть бути тільки працівники Хмельницької атомної електростанції. Ловити рибу дозволено тільки з частини греблі, з берега зі сторони лісу, біля старого рибгоспу і в районі гирла річки Гнилий Ріг. Можна ловити рибу і з човна, але в наявності обов'язково мають бути жилети з особистим номером.
Цікаві факти
- Навіть в найсуворішу зиму температура води не падає нижче 13 °C. (зимою 2017—2018 температура води на поверхні становила нижче 3 °C)
- Згідно з міськими легендами Острога та Нетішина наприкінці 80-х років на поверхню часто випливали труни з кладовища затопленого села Дорогоща.
- Мешканці Острога називають водосховище просто дамбою.
Галерея

Зимівля лебедів на водосховищі. Західна частина водосховища (м. Острог Рівненської області) 

Південно-східна частина водосховища. Межа Ізяславського і Славутського районів Хмельницької області 
Примітки
- ПРОБЛЕМАТИКА СТАВКА-ОХОЛОДЖУВАЧА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 21 серпня 2017.
- ПРУД-ОХЛАДИТЕЛЬ ХМЕЛЬНИЦКОЙ АЭС ГОТОВ РАБОТАТЬ БЕЗОПАСНО В РАЗЛИЧНЫХ РЕЖИМАХ. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 20-06-2019 (рос.).
Посилання
- Нетішинське водосховище ХАЕС. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 20-06-2019.
- На березі Острозького моря. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 20-06-2019.
- Магічні світлини з Нетішинського водосховища. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 20-06-2019.
- Водосховище ХАЕС: екологічне благополуччя у гармонії з довкіллям. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 20-06-2019.


