Нижньоангарськ

Нижньоанга́рськ (бур. Доодо Ангар) — селище міського типу, адміністративний центр Північно-Байкальського району Республіки Бурятія та міського поселення «Селище Нижньонгарськ».
Населення — 4781 особи (2015).

місто Нижньоангарськ
рос. Нижнеангарск
бур. Доодо Ангар
Країна Росія
Суб'єкт Російської Федерації Бурятія
Муніципальний район Північно-Байкальський район
Код ЗКАТУ: 8,1245555×10^10
Код ЗКТМО: 81645155051
Основні дані
Час заснування 1643
Перша згадка: 1643
Населення 4 781 особа (2015) [1]
Поштові індекси 671710
Телефонний код +7 30130
Географічні координати: 55°47′09″ пн. ш. 109°34′20″ сх. д.
Часовий пояс UTC+8
Влада
Вебсторінка нижнеангарск.рф
Міський голова Горюнов Костянтин Михайлович
Мапа

Нижньоангарськ

Нижньоангарськ

 Нижньоангарськ у Вікісховищі

Географія

Розташоване на північному березі озера Байкал за 23 км на північний схід від міста Сєверобайкальська. Уріз води берега Байкалу в районі Нижньоангарська — 456 м над рівнем моря. Селище знаходиться біля західного кута Ангарського сора, поблизу гирла річки Кичери. На південному заході селища, на в'їзді з боку Сєверобайкальська, у Байкал впадає струмок Сирий Молокон.

Історія
Церква Володимирської ікони Божої Матері

Засноване як російське поселення на землях евенків. В 1643 році землепрохідник Семен Скороход поставив тут зимовище, а в 1646 році Василь Колесник, у місцевості під назвою Дагари, на лівому березі Верхньої Ангари, побудував Верхньоангарський острог.

Поблизу острогу в селищі Чичевки в гирлі Кичери тривалий час проводилися соболині ярмарки — зараз місце колишнього селища, в 1930-х роках носив назву Козлове, знаходиться на території Нижньоангарська.

У 1930 році організовано перше державне підприємство — Гослов (нині існуючий рибзавод).

9 листопада 1938 присвоєно статус робітниче селище[2].

У 1940 році засновано райпо, в 1952 — пушно-мисливське господарство, що спеціалізувалося на заготівлі хутра ондатри.

У 1947 році в селищі був утворений Ангарський лісгосп (пізніше його розділили на Північно-Байкальський, Ангоянський та Уоянський).

Пік розвитку Нижньоангарська припадає на час будівництва Байкало-Амурської магістралі та перші роки її експлуатації. Будівництво залізниці в районі Нижньоангарська почалося в 1978 році. Були відкриті аеропорт, залізничний вокзал, побудований невеликий порт. Поруч з'явилося селище будівельників залізниці Половинка, що належить організаціям МК-142 і МК-160 тресту «Захбамстроймеханізація», і після завершення будівництва БАМу приєднаний до Нижньоангарську.

Примітки
  1. Бурятія. Населення на 1 січня 2011-2014 років Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine. Процитовано: 2014-12-10 (рос.)
  2. Чисельність населення Республіки Бурятія в розрізі районів (похибка 50 осіб). Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 25 лютого 2015.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.