Никифоров Віктор Васильович
Віктор Васильович Никифоров (рос. Виктор Васильевич Никифоров; нар. 4 грудня 1931, Москва, СРСР — 4 березня 1989) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон.
 | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Віктор Васильович Никифоров | |
| Народження | 4 грудня 1931 Москва, СРСР | |
| Смерть | 4 березня 1989 (57 років) Москва, СРСР | |
| Зріст | 185 см | |
| Позиція | центральний нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1949–1951 1951 1951–1953 1953–1955 1955–1956 1957–1960 | «Спартак» (Москва) ЦБЧА (Москва) ОБО (Новосибірськ) «Динамо» (Новосибірськ) «Динамо» (Москва) «Спартак» (Москва) | (див. нижче) 0 (0) 5 (4) 18 (20) 17 (6) 81 (45) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1955–1956 | СРСР | 9 (4) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Клубна кар'єра
Високого зросту та фізично сильний хокеїст, що володів неймовірно сильним точним кидком. Індивідуальні проходи Никифорова на високій швидкості приводили у захват любителів хокею. Виступав за московські команди «Спартак» (1949—1951, 1957—1960; 81 матч, 45 голів), ЦБЧА (1951), «Динамо» (1955—1956; 17 матчів, 6 голів) та новосибірські ОБО (1951—1953; 5 матчів, 4 голи), «Динамо» (1953—1955; 18 матчів, 20 голів). У складі столичних динамівців — третій призер чемпіонату та фіналіст кубка СРСР.
 |
Особисто я згадую, як Никифоров в 30-градусний мороз виходив на лід у легкому трико і ситцевій - на голе тіло - сорочці і витворяв таке, що нам, хлопчакам, і не снилося: міг від одних воріт перекинути шайбу через все поле вище протилежних воріт , фінти завертав неймовірні, катався граціозно і витончено. Словом, не хокеїст - сама досконалість. |  |
— Олександр Гольцев (журналіст)[1] | ||
Виступи у збірній
З 8 грудня 1955 по 29 січня 1956 року провів дев'ять матчів за збірну СРСР, забив чотири голи. У п'яти поєдинках суперником радянської команди була швейцарська збірна.
У складі національної збірної брав участь у Олімпійських іграх 1956 у італійському місті Кортіна-д'Ампеццо. На турнірі провів два матчі та відзначився забитою шайбою у ворота збірної Італії. Здобув три комплекта нагород: олімпійського чемпіона, чемпіона світу та Європи.
Тренерська діяльність
По завершенні ігрової кар'єри працював тренером у хокейних командах міста Новокузнецька.
Нагороди та досягнення
| Нагороди | Команда | Кіл. | Рік |
|---|---|---|---|
| Олімпійські ігри | |||
| Золото | СРСР | 1 | 1956 |
| Чемпіонат світу | |||
| Золото | СРСР | 1 | 1956 |
| Чемпіонат Європи | |||
| Золото | СРСР | 1 | 1956 |
| Чемпіонат СРСР | |||
| Бронза | «Динамо» (Москва) | 1 | 1956 |
| Кубок СРСР | |||
| Фіналіст | «Динамо» (Москва) | 1 | 1956 |
Джерела
- Статистика виступів на Олімпійських іграх Архівовано 2 липня 2012 у Wayback Machine. (англ.)
- Біографія на сайті Championat.com (рос.)
- Біографія на сайті Dynamo-History.ru (рос.)
- Біографія на сайті Best People of Russia (рос.)
- Профіль на сайті Chidlovski.net (англ.)