Новий Бурлук
Но́вий Бурлук — село в Україні, у Печенізькому районі Харківської області. Населення становить 850 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новобурлуцька сільська рада.
| село Новий Бурлук | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Харківська область |
| Район/міськрада | Печенізький район |
| Рада | Новобурлуцька сільська рада |
| Облікова картка | Новий Бурлук |
| Основні дані | |
| Засноване | 1695 |
| Населення | 850 |
| Площа | 4 км² |
| Густота населення | 212,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62822 |
| Телефонний код | +380 5765 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′20″ пн. ш. 37°05′21″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
114 м |
| Найближча залізнична станція | Гракове |
| Відстань до залізничної станції |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62822, Харківська обл., Печенізький р-н, с. Новий Бурлук, вул. Центральна, 1 |
| Сільський голова | Деніщич Сергій Сергійович |
| Карта | |
![]() Новий Бурлук | |
![]() Новий Бурлук ![]() Новий Бурлук | |
| Мапа | |
| |
Географія
Село Новий Бурлук знаходиться на березі річки Сухий Бурлук, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Лозове (Великобурлуцький район), нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Приморське. На північному сході від села бере початок річка Величків Яр яка впадає на південно-західній околиці села в річку Сухий Бурлук.
Недалеко від села знаходиться Ново-Бурлуцьке водосховище.
Історія
Село засноване в 1695 році.
За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Новобурлуцької волості Вовчанського повіту, мешкало 2575 осіб (1370 чоловічої статі та 1205 — жіночої), налічувалось 458 дворових господарств[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 8914 осіб[2].
Економіка
- Фермерське господарство «Гай»
- Приватне сільськогосподарське підприємство «Шанс».
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садок.
- Клуб.
- Школа.
Пам'ятки
- 18 курганів (ІІІ тис. до н. Е.. - І тис. н. е.)
- Братська могила радянських воїнів. Поховано 148 воїнів.
Відомі люди
- На початку XVIII століття в селі Новий Бурлук у місцевого поміщика навчав дітей Григорій Сковорода.
Примітки
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1149)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.



