Новий собор в Лінці
Новий собор або Собор Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії (нім. Maria-Empfängnis-Dom) — католицька церква, розташована в місті Лінц (Австрія) й освячена на честь свята Непорочного зачаття Діви Марії; кафедральний собор єпархії Лінца. Найбільша церковна будівля в Австрії (місткість — до 20 000 осіб).
| Новий собор в Лінці | |
|---|---|
![]() | |
| 48°18′02″ пн. ш. 14°17′08″ сх. д. | |
| Тип споруди |
собор парафіяльна церква і культурна власність[1] |
| Розташування |
|
| Архітектор | Vincenz Statzd |
| Початок будівництва | 1862 |
| Висота | 134,7 м |
| Стиль | неоготика |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Roman Catholic Diocese of Linzd |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини[1] |
| Адреса | Baumbachstraße[1] |
| Епонім | Непорочне зачаття Діви Марії |
| Присвячення | Непорочне зачаття Діви Марії |
![]() Новий собор в Лінці (Австрія) | |
| |
| | |

Історія та опис
Будівництво церкви Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії ініціював у 1855 році єпископ Франц Йозеф Рудигер. У 1862 році було закладено перший камінь; в 1924 році храм був освячений єпископом Йоганнесом Марія Гфелльнером. Церква побудована в готичному стилі.
Спочатку, згідно з проектом, був запланований вищий шпиль, але архітекторові не дозволили побудувати вежу вищою, ніж південна вежа собору Святого Стефана у Відні. Вежа собору Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці в Лінці має висоту 135 м, що на 1 м 44 см нижче віденського собору.
Вітражі собору містять портрети різних різних осіб, які фінансували будівництво храму. Особливо примітний вітраж з історією міста Лінц. Під час Другої світової війни були пошкоджені деякі вітражі, особливо в південній частині собору, однак вони не були відновлені в первісному вигляді й були замінені вітражами сучасного мистецтва.
Примітки
Література
- Scherndl, Balthasar. Führer durch den Mariä Empfängnis Dom in Linz. — Linz-Urfahr: Verlag des katholischen Pressevereins, 1902.
- Ebner, Johannes; Würthinger, Monika. Der Neue Dom zu Linz auf dem Weg zur Kathedrale und Pfarrkirche . Vom Projekt zur Weihe (1924) // Oberösterreichische Heimatblätter 53 (1999) 1-2. — S. 21-24.
.JPG.webp)


