Новоборовиці
Новоборови́ці — село в Україні, у Довжанському районі Луганської області. Населення становить 816 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новоборовицька сільська рада.
| село Новоборовиці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Довжанський |
| Рада | Новоборовицька сільська рада |
| Облікова картка | Новоборовиці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1896 |
| Населення | 816 |
| Площа | 61,296 км² |
| Густота населення | 13,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94870 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°52′06″ пн. ш. 39°30′40″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
196 м |
| Водойми | Тузловка |
| Відстань до обласного центру |
95,7 км |
| Відстань до районного центру |
36,3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94870, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Новоборовиці, вул. Шевченка |
| Сільський голова | Десятников Ігор Миколайович |
| Карта | |
  Новоборовиці | |
 Новоборовиці | |
| Мапа | |
| |
Географія
Географічні координати: 47°52' пн. ш. 39°30' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 61,3 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 50 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 45 км. Через село протікає річка Тузловка.
Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Новоборовці—Олексієво-Тузлівка.
Історія
Засноване на річці Тузлівка в 1896 році переселенцями з села Боровиці Київської губернії, які в пам'ять про свою малу батьківщину назвали нове поселення Новоборовиці.
Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 270 місцевих жителів, з них 95 загинуло, 125 осіб нагороджені орденами і медалями[1].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 816 осіб, з них 70,83% зазначили рідною мову українську, 28,55% — російську, а 0,62% — іншу[2].
Економіка
У селі діє ТОВ «Червоний колос».
Соціальна сфера
У Новоборовицях функціонують школа, клуб та лікарня.
Пам'ятки
В околицях села знайдено кам'яні знаряддя праці доби пізнього палеоліту (близько 20 тисяч років тому), досліджені курганні поховання епохи бронзи, відоме поселення салтівської культури (VIII-X століть).
Також на території села знаходиться братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак на честь воїнів-односельців, що загинули під час Другої світової війни
Примітки
Джерела
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.