Новобіла

Новобі́ла (село Ново-Біла — 1765 р. село Новобіла — 1953 р.) — село в Україні, у Новопсковському районі Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Новобілянська сільська рада.

село Новобіла
Церква Різдва
Церква Різдва
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Новопсковський
Рада Новобілянська сільська рада
Облікова картка Новобіла 
Основні дані
Засноване 1765
Населення 2040
Площа 1,852 км²
Густота населення 1101,5 осіб/км²
Поштовий індекс 92310
Телефонний код +380 6463
Географічні дані
Географічні координати 49°46′07″ пн. ш. 39°11′17″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 74 м
Водойми р. Біла, Балка Калинова
Відстань до
обласного центру		 163 км
Відстань до
районного центру		 33,9 км
Місцева влада
Адреса ради 92310, с. Новобіла, вул. 40 років Перемоги, 1а
Сільський голова Бур'ян Володимир Степанович
Карта
Новобіла
Новобіла
Мапа

Населення становить 2040 осіб.

Географія

Відстань до райцентру становить близько 33 км і проходить автошляхом Т 1302. Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Новобіла—Новобіла.

Село Новобіла розташоване на річці Біла, що є притокою річки Айдар. Назва річки походить від характеру місцевості: крейдяні гори, біля яких вона протікає. На південно-західній околиці села Балка Калинова впдає у річку Білу.

Історія

Існує два припущення, стосовно дати заснування села: засноване 1686 року чи після 1709 року. Вірогіднішим роком народження є 1686, про що свідчить карта заселення нашого краю, підготовлена луганськими краєзнавцями. Першим оселився тут сотник Острогозького слобідського козацького полку Андрій Кузьмич Чмихов і за ім'ям свого батька назвав свій хутір Кузьминкою. Науковці ж вважають, що назва села Кузьминка неофіційна, бо в документах того часу дане поселення йменувалося як «Новобелінська слобода». Отже, назва села походить від річки Біла, на берегах якої і розташоване село. Основним заняттям жителів поселення було хліборобство. У другій половині XVII ст. почали культивувати картоплю. Допоміжними заняттям було тваринництво, бджільництво і садівництво.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 233 людей[1].

Пам'ятки

В околицях села розташоване заповідне урочище «Московське»[2] та лісовий заказник місцевого значення «Білолуцький».[3]

Також

Примітки
  1. Мартиролог. Луганська, ст. 290—295
  2. Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 154. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
  3. Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 81-82. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.