Ніколае Манолеску
Ніколае Манолеску (справжнє прізвище — Аползан; рум. Nicolae Manolescu; *27 листопада 1939 Римніку-Вилча, Королівство Румунія) — румунський літературний критик, прозаїк, редактор, педагог. Президент Спілки письменників Румунії (з 2005). Доктор філософії. Член Румунської академії. Політик, дипломат, посол Румунії при ЮНЕСКО (2006).
| Ніколае Манолеску | |
|---|---|
| рум. Nicolae Manolescu | |
![]() | |
| Ім'я при народженні | Ніколае Аползан |
| Народився |
27 листопада 1939 (82 роки) Римніку-Вилча, Румунія |
| Громадянство | Румунія |
| Діяльність |
літературний критик прозаїк редактор педагог |
| Alma mater | Бухарестський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Șerban Cioculescud |
| Знання мов | румунська[1] |
| Заклад | Бухарестський університет |
| Членство | Writers' Union of Romaniad |
| Посада | член Сенату Румунії і Permanent Delegate of Romania to UNESCOd |
| Партія | Національна ліберальна партія (Румунія) |
| Нагороди | |
Біографія
Після арешту батьків з політичних мотивів в 1953 виховувався в родині діда. Тоді ж узяв його прізвище.
З 1956 навчався на філологічному факультеті Бухарестського університету. За участь в цивільних заворушеннях і критику щодо Георге Георгіу-Дежа і комуністичного режиму в Румунії, в 1962 був виключений з університету.
Пізніше продовжив навчання. У 1974 здобув науковий ступінь доктора філософії. Викладав в альма-матер, професор. Співпрацював в літературним журналом «România Literară», з 1990 дотепер — головний редактор цього видання.
Політична діяльність
Після румунської революції 1989, був одним із засновників політичної партії «Громадянський союз» (листопад 1990), в липні 1991 очолив партію. Брав участь в президентських виборах 1992 в Румунії, набравши 0,7 % голосів.
У 1992-1996 обирався депутатом Сенату Румунії.
У 1998 «Цивільний союз» об'єднався з Національною ліберальною партією Румунії. Манолеску продовжував залишатися членом Національної ради партії «Громадянський союз» до 2000, після чого пішов зі свого поста і відійшов від активного політичного життя.
Творчість
Манолеску — автор понад 40 публікацій, присвячених, головним чином, історії румунської літератури, багатьох есе, критичних досліджень. Найбільш відомі праці «Istoria critică a literaturii române» і «Literatura română de azi, 1944—1964».
Випустив (в співавторстві) підручники румунської мови і літератури для 9-х (1977) і 12-х класів середніх шкіл (1979).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
.JPG.webp)