Нікола Бонев
Нікола Іванов Бонев (23 липня 1898 — 18 червня 1979) — болгарський астроном, академік Болгарської АН (1978).
| Нікола Бонев | |
|---|---|
| болг. Никола Иванов Бонев | |
| Народився |
23 липня 1898 або 11 липня 1898 Стара Загора, Болгарія |
| Помер |
18 червня 1979 (80 років) Софія, Болгарія |
| Поховання | Центральний цвинтар Софіїd |
| Країна |
|
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
| Членство | Болгарська академія наук |
Народився в місті Стара-Загора. Освіту здобув в Софійському університеті, удосконалював знання в Парижі і Берліні. З 1932 — професор астрономії Софійського університету, в 1952–1972 — директор сектора астрономії при Болгарській АН.
Основні наукові роботи присвячені вивченню тіл Сонячної системи. Займався питаннями походження і еволюції Місяця, вивчав розподіл кратерів на поверхні Місяця, розглянув можливість утворення деяких місячних кратерів в результаті вулканічної активності. Досліджував рух супутників Юпітера і Сатурну, обертання Венери навколо осі. Ініціатор міжнародної програми вимірювання дуги меридіана Північний Льодовитий океан — Африка (1933).
Голова Болгарського астронавтичного товариства від часу його заснування (з 1957), член Міжнародної академії астронавтики (1961), президент Міжнародної астронавтичної федерації (1962–1963).