Овочевий провулок (Київ)
Овоче́вий прову́лок — провулок у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Нивки. Одна з найкоротших вулиць міста. Пролягає від Естонської вулиці до тупика.
| Овочевий провулок Київ | |
|---|---|
| Місцевість | Нивки |
| Район | Шевченківський |
| Колишні назви | |
| 62-а Нова | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 82 м |
| Координати початку | 50°27′52″ пн. ш. 30°23′53″ сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′54″ пн. ш. 30°23′53″ сх. д. |
| Поштові індекси | 03062 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Нивки» |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | №3, 4, 5, 6, 7, 8 |
| Забудова | садибна малоповерхова |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11182 |
| У проєкті OpenStreetMap | w384758899 |
| Мапа | |
| |
Історія
Овочевий провулок виник у 1950-х роках під назвою 62-а Нова вулиця. Сучасна назва — з 1955 року[1].
Примітки
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 120.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 154. — ISBN 5-88500-070-0.
- Овочевий провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 177.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.