Окситоцин
Окситоци́н — гормон паравентрикулярного ядра гіпоталамуса, що транспортується в нейрогіпофіз (задню долю гіпофіза), де накопичується і виділяється в кров. Має олігопептидну будову, нонапептид.[1][2]
![]() | |
![]() | |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| 1-({(4R,7S,10S,13S,16S,19R)-19-amino-7-(2-amino-2-oxoethyl)-10-(3-amino-3-oxopropyl)-16-(4-hydroxybenzyl)-13-[(1S)-1-methylpropyl]-6,9,12,15,18-pentaoxo-1,2-dithia-5,8,11,14,17-pentaazacycloicosan-4-yl}carbonyl)-L-prolyl-L-leucylglycinamide | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | H01 |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C43H66N12O12S2 |
| Мол. маса | 1007,19 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | nil |
| Зв'язування | 30 % |
| Метаболізм | hepatic oxytocinases |
| Період напіврозпаду | 1-6 min |
| Виділення | Жовчне і ренальне |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
A(AU) |
| Лег. статус | |
| Використання | Intranasal, внутрішньовенно, внутрішньом'язово |
Хімічна будова
Окситоцитин є пептидним гормоном (нонапептидом) задньої долі гіпофізу. Складається з гексапептидного циклу й бокового ланцюга із залишків трьох амінокислот. Цикл утворюється таким чином, що дві групи цистеїну (в положенні 1 і 6), замикаючись, утворюють дисульфідний місток. Гормон утворюється разом з нейрофізином I шляхом обмеженого протеолізу білка, кодованого геном OXT.
В даний час[коли?] окситоцин отримують синтетичним шляхом[яким?].
Синоніми: Синтоцинон, Ipofamin, Ocytocin, Orasthin, Oxystin, Oxytocin, Partocon, Pitocin, Pitupartin, Synpitan, Syntocinon, Utedrin, Uteracon та ін.
Фізіологічна дія
В активні молочній залозі окситоцин викликає скорочення міоепітеліальних клітин, що оточують альвеоли й протоки залози. Завдяки цьому молоко, вироблене під впливом гормону пролактину, виділяється назовні. Також має стимулюючу дію на гладку мускулатуру матки, підвищує скоротливу активність і в меншій мірі тонус міометрія. У малих концентраціях окситоцин збільшує частоту і амплітуду скорочень матки, у великих концентраціях сприяє підвищенню тонусу матки, почастішання і посилення її скорочень. Окситоцин сприяє скороченню шийки матки перед пологами і протягом другого і третього періоду переймів. Окситоцин викликає почуття задоволення, зниження тривоги і відчуття спокою поряд з партнером. Багато досліджень довели його роль в людських відносинах — це підвищення довіри та зменшення страху. Це дозволило припустити, що окситоцин може впливати на ділянки мозку, які відповідають за поведінку, страх і тривогу. Окситоцин, за певних обставин, побічно перешкоджає виділенню адренокортикотропного гормону і кортизолу, і в деяких ситуаціях може розглядатися як антагоніст вазопресину. Від концентрації окситоцину залежить поява аутизму та синдрому Вільямса.
Див. також
- Прогестин
- Біологічні основи кохання
Посилання
- Melmed, S; Polonsky, KS; Larsen, PR; Kronenberg, HM (2011). Williams Textbook of Endocrinology (вид. 11th). Saunders. с. 478–479. ISBN 978-1416029113.
- Шевчук, В. Г., В. М. Мороз, С. М. Бєлан, М. Р. Гжегоцький, М. В. Йолтухівський (2015). Фізіологія. (вид. 2, Підручник для ВМНЗ IV р.). Вінниця: Нова Книга. ISBN 9789663825328.

