Олександер Ходзько
| Олександр Ходзько | ||||
|---|---|---|---|---|
| Aleksandr Chodźko | ||||
|
Олександр Ходзьо | ||||
| Народився |
30 серпня 1804 містечко Кривичі, нині смт Мядельського району Мінської області Білорусі | |||
| Помер |
19 грудня 1891 (87 років) Нуазі-ле-Сек, Франція | |||
| Поховання | Кладовище Шампо в Монморансі | |||
| Країна |
| |||
| Національність | поляк | |||
| Діяльність | поет, перекладач, сходознавець | |||
| Alma mater | Вільнюський університет | |||
| Мова творів | польська | |||
| Членство | Коло Справи Божоїd | |||
| Рід | Q63531251? | |||
| Батько | Jan Borejko Chodźkod | |||
| Брати, сестри | Michał Chodźkod і Stanisław Chodźkod | |||
| Автограф |
| |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
|
| ||||
|
| ||||
|
| ||||
Олександр Хо́дзько гербу Костеша (фр. Alexandre Chodzko, пол. Aleksander Borejko Chodźko, біл. Аляксандар Ходзька) (30 серпня 1804, містечко Кривичі, нині смт Мядельського району Мінської області Білорусі — 19 грудня 1891, Нуазі-ле-Сек, похований у Монморансі, Франція) — дипломат і філолог польського роду (за означенням «Енциклопедії українознавства»). Польський поет і перекладач, славіст і сходознавець (за означенням УРЕС).
Біографія
У 1820—1823 роках у Вільно (нині Вільнюс) навчався у Віленському університеті, був близьким другом Адама Міцкевича. 1823 року за участь у таємному «Товаристві філаретів» Ходзька заарештували. Після звільнення у 1824—1831 роках навчався у Петербурзькому інституті сходознавства. У Петербурзі зблизився з Василем Жуковським і Олександром Пушкіним.
У 1831—1841 роках перебував на дипломатичній службі в Персії.
Виїхавши 1842 року до Парижа, працював у дипломатичному корпусі. У 1857—1883 роках — професор слов'янських літератур у Колеж де Франс у Парижі.
Творчість
Поетичний доробок Ходзька невеликий. Польській літературі він найбільше прислужився перекладами з перської та новогрецької поезії. 1829 року побачила світ збірка Ходзька «Поезії», де вміщено його «східну» поему «Дерар» і баладу «Малина», в основі якої лежить польський народнопісенний сюжет. Балада сподобалася Юліушу Словацькому, тож він використав її у фольклорно-фантастичній драмі «Баладина». Українською мовою баладу «Малина» переклав Іван Глинський.
Автор славістичних праць, досліджень про Персію, граматики перської мови.
Серед інших праць Ходзька — переклад французькою мовою українських історичних пісень: «Les chants historiques de l'Ukraine et les chansons Latyches des Bords de la Dvina occidentale. Périodes païennes normande, tatare, polonaise et cosaque» (1879).
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. — Т. 10.
- Головин Р. П. Ходзько Александер // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 158.
- Ходзько Александер // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 577.
- Олександр Ходзько. Малина // Антологія польської поезії. — Т. 1. — К., 1979. — С. 191—193.