Олександр Богарне
Олександр Богарне (фр. Alexandre François Marie de Beauharnais; *28 травня 1760 —†23 липня 1794) — французький політичний та військовий діяч часів Першої республіки.
| Олександр Богарне | |
|---|---|
| фр. Alexandre de Beauharnais | |
![]() | |
| Псевдо | Франсуа-Марі |
| Народився |
28 травня 1760[1][2][…] Фор-де-Франс |
| Помер |
23 липня 1794[1][2][…] (34 роки) Париж, Франція ·гільйотина |
| Поховання | Цвинтар Пікпюс |
| Країна |
|
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
| Знання мов | французька[1] |
| Учасник | Революційні війни, Війна за незалежність США і Війна першої коаліції |
| Роки активності | з 1776 |
| Титул | віконт |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | House of Beauharnaisd |
| Батько | Francis V de Beauharnaisd |
| Мати | Marie Anne Henriette Françoise Pyvart de Chastulléd |
| У шлюбі з | Жозефіна Богарне |
| Діти | Ежен Богарне і Гортензія Богарне[3] |
![]() | |
Життєпис
Народився у 1760 році на о. Мартиніка. Замолоду навчався в коледжі дю Плессі в Парижі, потім провів два роки в університеті Гейдельберга в Німеччині. У 1776 році стає молодшим лейтенантом Саарського піхотного полку. У 1779 році отримує звання капітана. У 1789 році обирається до Генеральних штатів від Блуа. Підтримав революційні події. 18 червня 1791 році обирається президентом Установчих зборів. Того ж року отримує звання підполковника.
В подальшому воював під командуванням генерала Люкнера, згодом перейшов до Рейнської армії. У 1792 році стає бригадним генералом. У 1793 році — дивізійним генералом. 23 травня того ж року очолив Рейнську армію. 13 червня його призначено військовим міністром. Проте наступного дня під тиском якобинців відмовився від цієї посади. Здебільшого займався обороною кордонів. Того ж року вимушений був відступити з Майнца. Тоді ж подав у відставку. Водночас обирається мером Ла-Ферте-Боарне. Втім 1794 році заарештований за втрату Майнца, зрештою засуджений до страти. Гільойтиновано Богарне 23 липня 1794 року.
Похований на цвинтарі Пікпюс.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- Гортензия (Евгения Богарне) // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IX. — С. 339.
Джерела
- Jean-Claude Fauveau, Joséphine l'impératrice créole. L'esclavage aux Antilles et la traite pendant la Révolution française, Éditions L'Harmattan, 2010, 390 pages, (ISBN 978-2-296-11293-3).
- Sigrid-Maria Größing: Um Macht und Glück — Schicksale der Geschichte, Amalthea Verlag
.jpg.webp)
