Омельченко Микола Григорович
Микола Григорович Омельченко (16 червня 1936, село Задонецьке, Зміївський район, Харківська область) — президент Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародного фонду економічних і гуманітарних зв'язків України з Російською Федерацією. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках.
| Микола Григорович Омельченко | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народився |
16 червня 1936 (85 років) Задонецьке, Зміївський район, Харківська область | ||||||
| Країна |
 СРСР Україна | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Діяльність | політик | ||||||
| Alma mater | Харківський національний університет будівництва та архітектури | ||||||
| Посада | Народний депутат України[1] | ||||||
| Партія | КПРС | ||||||
| У шлюбі з | Людмила Іванівна | ||||||
| Діти | донька Олена | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
| Верховна рада УРСР | |||
|---|---|---|---|
| 10-11 скликання | |||
| Комуністична партія України | — | ||
| Верховна рада України | |||
| 1 скликання | |||
| Комуністична партія України | 15.05.1990 | — | 10.05.1994 |
Життєпис
Освіта вища, у 1959 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут за фахом інженер-будівельник.
З 1959 року — майстер, виконроб, старший виконроб, начальник дільниці Криворізького спецуправління № 552 тресту «Дніпромонтажспецбуд».
У 1963—1972 роках — начальник дільниці, головний інженер, начальник Дніпропетровського спеціального управління тресту «Дніпромонтажспецбуд».
У 1972 — квітні 1975 року — завідувач відділу будівництва та міського господарства Дніпропетровського міського комітету КПУ.
11 квітня 1975 — 1977 року — 1-й секретар Бабушкінського районного комітету КПУ міста Дніпропетровська.
У 1977—1980 роках — секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.
У 1980—1983 роках — заступник, 1-й заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів.
У 1983 — грудні 1988 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.
У грудні 1988 — серпні 1990 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
З серпня 1990 до серпня 1991 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
Народний депутат України 12 (1) скликання з 03.1990 р. до 04.1994 р. Голова підкомітету з питань розвитку соціальної інфраструктури села і використання соціальних об'єктів Комісії з питань відродження та соціального розвитку села.
Потім — на пенсії в місті Дніпропетровську (Дніпрі).
Родина
Дружина Людмила Іванівна (1938) — кандидат педагогічних наук. Донька Олена (1974) — лікар-кардіолог.