Орджонікідзе (смт)

Орджонікі́дзе (рос. Орджоникидзе, крим. Kaygador) — селище міського типу в Україні, у складі Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим. Розташоване в східній частині Кримського півострова, на схилі гори Тепе-Оба, за 8 км від Феодосії.

Орджонікідзе в 2015 році
смт Орджонікідзе
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Феодосійська міська рада
Рада Орджонікідзевська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Орджонікідзе 
Основні дані
Засноване
Статус із 1939 року
Площа 6.0512 км²
Населення ▲2650 (на 2014 рік)[1]
Густота 437.93 осіб/км²
Поштовий індекс 98184
Телефонний код +380 6562
Географічні координати 44°57′49″ пн. ш. 35°21′28″ сх. д.
Висота над рівнем моря 20 м[2]


Відстань
Найближча залізнична станція: Феодосія
До станції: 12 км
Селищна влада
Адреса 98184, Автономна Республіка Крим, Феодосійська міськрада, смт. Орджонікідзе, вул.Леніна,40
Карта
Орджонікідзе
Орджонікідзе

Орджонікідзе у Вікісховищі

Гори утворюють 2 бухти: Коктебельську і Двоякірну. Мис Киік-Атлама закінчується піднесеністю (174 м), яка має майже з усіх боків скельні обривисті береги. Площа — 605,12 га.

Є транспортне сполучення з Феодосією.

Корисні копалини: вугілля, гіпс.

Історія

В кінці XIV століття на місці сучасного селища був побудований вірменський монастир і фортеця під назвою Кайгадор. Історичні назви селища — «Провальна», «Двоякірна», «Бубновка», з 1937 р. — сучасна назва.

У 1911 році на мисі Киік-Атлама почалося будівництво військового заводу. Керував будівництвом віце-адмірал Бубнов М. В. У 1914 році за хорошу роботу імператор Микола II виділяє тут землю Бубнову, на якій зводиться садиба. З тих пір ця територія називається Бубновка. Будинок був зруйнований. Сьогодні на його місці зведений Дайвинг-центр.

У 1937 році будується дорога від заводу до повороту на Коктебель. На території заводу відкрилися школа, дитячий садок.

У 1941 році селище окупували німецькі війська. Завод був евакуйований в місто Каспійськ. Нацистами бухта використовувалася як перевалочна база. У 1944 році селище було відвойоване.

У післявоєнний період в селищі зводяться стратегічні об'єкти по випуску сучасного озброєння. Це завод «Гідроприбор» — колишній секретний стратегічний завод по виробництву бойових торпед і 94-й цех — філіал свердловського заводу «Гідроапарат» по збору ракет «вода-вода», «вода-повітря», «вода-земля». Для обслуговчого персоналу зводиться сучасне селище, жителі якого працюють на «оборонку». З моменту будівництва заводу Орджонікідзе стає закритим для сторонніх. З розвалом СРСР заводи втратили своє призначення і селище перестало бути режимним.

Селище внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[3].

Соціальна сфера

Нині в селищі функціонують: загальноосвітня школа, 2 дитячих садка; лікарня; спортивний комплекс, тенісний корт, стадіон; пошта, телеграф, філіали двох банків, бібліотека, музична і художня школи, Будинок культури, кінотеатр, парк; краєзнавчий музей. Є 3 дитячих табори відпочинку і 3 бази відпочинку.

На території Орджонікідзе встановлені пам'ятники Леніну, Серго Орджонікідзе, Сергію Кірову.

Тут діє православний християнський храм Святого Стефана Сурожського, побудований у 2000 році.

Панорама Орджонікідзе

Примітки
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Прогноз погоди в смт. Орджонікідзе
  3. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.