Ордо-Василівка

О́рдо-Васи́лівка — старовинне козацьке село в Україні, у Девладівській сільській громаді Криворізького району Дніпропетровської області на лівому березі річки Саксагань.

село Ордо-Василівка
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Криворізький район
Громада Девладівська сільська громада
Рада Девладівська сільська рада
Облікова картка Ордо-Василівка 
Основні дані
Населення 714
Поштовий індекс 53110
Телефонний код +380 5650
Географічні дані
Географічні координати 48°11′41″ пн. ш. 33°42′25″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 66 м
Водойми р. Саксагань
Відстань до
районного центру		 25 км
Найближча залізнична станція Зав'ялівка
Відстань до
залізничної станції		 7 км
Місцева влада
Карта
Ордо-Василівка
Ордо-Василівка
Мапа

Колишній центр Ордо-Василівської сільської ради. Населення — 714 мешканців.

Географія

Село Ордо-Василівка знаходиться на лівому березі річки Саксагань, вище за течією примикає село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Сергіївка, на протилежному березі — село Райполе. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Через село проходить автомобільна дорога Т 0419.

Історія

За усною легендою, назва Ордо-Василівка походить від імені та прізвиська двох перших мешканців (Василя та Орди), які заснували тут зимівники. Населення Ордо-Василівки займалось чумакуванням, скотарством, землепашеством, постачало провіант козацькому війську[1].

В документах XIX століття цей населений пункт згадувався, як Василівка, Ордено-Василівка, Ордино-Василівка та Ніколаєвка[2]. Сучасна назва закріпилась лише наприкінці XIX століття.

За даними на 1859 рік у казенному селі Василівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 19 дворових господарств, у яких мешкало 103 особи (46 чоловічої статі та 57 — жіночої), існувала православна церква[3].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Ордо-Василівської волості, було 25 дворів, у яких мешкало 129 осіб, існувала православна церква та школа[4].

У 1908 році кількість мешканців становила 485 осіб (383 чоловіків та 102 жінки), налічувалось 76 дворових господарств[5].

Об'єкти соціальної сфери
  • Школа.
  • Амбулаторія.
  • Будинок культури.

Джерела

Примітки
  1. Материалы для географии и статистики России, т. 6. Екатеринославская губерния, с. 3.
  2. Материалы для военной географии и военной статистики России, т. 4. СПб., 1863, с. 132; Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.) , с. 129
  3. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1214) (рос. дореф.)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)

Література
  • Варгатюк П.Л., Шевченко М.П. О́рдо-Васи́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.821-834


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.