Орлов Єгор Іванович

Орлов Єгор Іванович
Народився	2 (14) лютого 1865 Покров, Нижньогородська губернія
Помер	14 жовтня 1944 (79 років) Москва
Поховання	Введенське кладовище
Країна	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	хімік
Alma mater	фізико-математичний факультет Московського університету^d
Заклад	Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєва^d
Посада	професор
Членство	НАН України
Нагороди

Єго́р Іва́нович Орло́в (* 2 (14) лютого 1865, село Покров (сучасного Княгининського району Нижньогородської області області), — 14 жовтня 1944, Москва), український хімік-технолог, академік АН УРСР — з 1929.

Життєпис

Закінчив Московський державний університет, викладав в Костромському хіміко-технологічному училищі.

Протягом 1907—1910 років розвинув та обґрунтував теорію про механізм складних реакцій, які безпосередньо не описуються кінетичними рівняннями першого, другого та третього порядків.

1908 року здійснює другий в історії хімії каталітичний синтез — на основі водню та оксиду вуглецю, отримав етилен; вивчив та описав динаміку процесу.

У 1909 році по його проекту побудовано перший в Російській імперії формаліновий завод.

В 1911—1927 роках — професор кафедри технології мінеральних речовин (по професору В. О. Геміліану) Харківського технологічного інституту, протягом 1911—1931 років завідував кафедрою.

Очолював Український науково-дослідний інститут силікатної промисловості (1927—1932).

З 1932 року — професор Московського хіміко-технологічного інституту.

Автор праць з хімічної кінетики і каталізу, виробництва соди, сірчаної кислоти.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора.

Джерела

• Кафедра хімічної технології
• Орлов (рос.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}