Оріхове (Антрацитівська міська рада)

село Оріхове
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район/міськрада	м. Антрацит
Рада	Дубівська селищна рада
Облікова картка	Оріхове
Основні дані
Населення	599
Площа	0,5 км²
Густота населення	1198 осіб/км²
Поштовий індекс	94683
Телефонний код	+380 6431
Географічні дані
Географічні координати	48°02′24″ пн. ш. 39°10′11″ сх. д.
Водойми	р. Луганчик
Місцева влада
Адреса ради	94638, смт. Дубівський, вул. Горького, 1
Карта
	Оріхове
	Оріхове
Мапа

Орі́хове — село в Україні, підпорядковане Антрацитівській міськраді Луганської області. Населення становить 599 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дубівська селищна рада.

Історія

За даними на 1859 рік у казеному селі Оріхове (Петропавлівка Нижня) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 2055 осіб (1020 чоловіків та 1035 жінок), налічувалось 237 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Петропавлівської волості, мешкало 2112 осіб, налічувалось 287 дворів, існували православна церква, каплиця, лавка, винний погріб[2].

На початок 1908 рік населення зросло до 5044 осіб (2976 чоловічої статі та 2068 — жіночої), 648 дворових господарств[3].

Цікаві місця

За 2 км на схід від села, на правому схилі долини річки Юськіна розташована геологічна пам'ятка природи — Оріхівське відслонення[4].

Примітки

Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2262) (рос. дореф.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
Геологічні пам'ятки України / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240–260.

Джерела

Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2262) (рос. дореф.)

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[3] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

[4] Геологічні пам'ятки України / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240–260.