Оріхово-Василівка
Орі́хово-Васи́лівка — село в Україні, Бахмутському районі Донецької області.
| село Оріхово-Василівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район/міськрада | Бахмутський район |
| Громада | Соледарська міська громада |
| Облікова картка | Оріхово-Василівка |
| Основні дані | |
| Населення | 227 |
| Поштовий індекс | 84532 |
| Телефонний код | +380 6274 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′50″ пн. ш. 37°52′39″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
140 м |
| Водойми | річка Кудлина |
| Відстань до обласного центру |
77 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 84532, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Міньківка, вул. Центральна, 2 |
| Карта | |
  Оріхово-Василівка | |
 Оріхово-Василівка | |
| Мапа | |
| |
Географія
У селі бере початок річка Кудлина.
Історія
За даними 1859 року Василівка, панське село, над безіменною річкою, 24 господ, 255 осіб.[1]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 23 людей[2].
3 травня 2015-го, підірвавшись на міні поблизу села Оріхово-Василівка під час виконання бойових завдань, загинув солдат 17-ї бригади Володимир Воронін.
Відомі люди
- Рибалко Микола Олександрович — донецький поет, автор більше двох десятків поетичних збірок, лауреат літературної премії імені Миколи Островського (1968 рік), лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1985 рік).
Примітки
- Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
- Мартиролог. Донецька область, ст. 477
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.