Острів Генрієтти

О́стрів Генріє́тти (рос. Остров Генриетты, якут. Хенриетта арыыта) — невеликий острів у Східно-Сибірському морі, є частиною островів Де-Лонга в складі Новосибірських островів. Територіально відноситься до Республіки Саха, Росія.

Острів Генрієтти
рос. Остров Генриетты
Географія
77°05′30″ пн. ш. 156°35′30″ сх. д.
Місцерозташування	Східно-Сибірське море, Острови Де-Лонга
Акваторія	Північний Льодовитий океан
Група островів	Острови Де-Лонга
Площа	12  км²
Довжина	4 км
Ширина	4 км
Найвища точка	312 м
Країна
Росія
Регіон	Республіка Саха
Адм. одиниця	Булунський улус
Населення	відсутнє
Острів Генрієтти Острів Генрієтти (Росія)
Острів Генрієтти у Вікісховищі

Площа острова становить 12 км². Висота до 312 м на південному сході; окрім того є дві вершини, які різко виділяються проти всього рельєфу острова — гори Сільвії (167 м) та Чіппа (137 м).

Острів має квадратну форму з трохи витягнутим південно-західним кутом. При цьому кути утворені мисами: на північному заході — мис Беннетта, на північному сході — мис Дюнбар, на південному сході — мис Сніжний та на південному заході — мис Садко.

Острів складається із пісковика, більша частина, а саме південно-східний край, вкрита льодовиками. На північному заході протікає невеликий струмок.

На півночі знаходяться зимівник та астрономічна станція.

Острів відкритий американським полярним дослідником Дж.В.Де-Лонгом в травні 1881 року.