Палатин

Палати́н (лат. Mons Palatinus, італ. Monte Palatino) — один із семи пагорбів Рима і визнаний найстарішою із заселених частин міста. Поселення людей відомі із X ст. до н. е.

Палатин
італ. Palatino
41°53′18″ пн. ш. 12°29′13″ сх. д.
Країна  Італія[1]
Регіон Municipio Id[1]
Система Пагорби Рима і Q55685908?
Тип пагорб
національний музей і місце розкопок
Висота 48,2 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 3171655
Палатин
Палатин (Італія)
 Палатин у Вікісховищі
Сім пагорбів Рима

Міфи та легенди

Найдавніші римські легенди розповідають, що герой греко-римської міфології Евандер за 60 років до Троянської війни заснував на березі Тибру поселення (або колонію) Паллантей, якраз на пагорбі, що пізніше отримав назву Палатин. Ці легенди записані у головній праці історика Діонісія Галікарнаського «Римські стародавності». Також сюжет про життя Евандера містить «Енеїда» (книги VIII—XII) поета Вергілія.[2]

За переказами, пізніше на пагорбі виник стародавній Рим: на Палатині були вигодувані вовчицею і виховані Фаустулом — Ромул і Рем. Тут Ромул заклав місто. Назва Palatium пов'язано з ім'ям богині Палес, охоронниці худоби. Очевидно, Палатинський пагорб спочатку служив вигоном для худоби, а коли у італійців з'явилися перші релігійні уявлення і виник культ богині Палес, то Палатин став релігійним центром пастухів, які здійснювали тут жертвопринесення.

Священні місця

На пагорбі знаходилися:

  • священна печера вовчиці — Lupercal — з джерелом і смоківницею (ficus), під якою, за переказами, був знайдений кошик з немовлятами-близнюками;
  • жертовник Пана;
  • мундус, тобто яма, куди поселенці кидали первородні плоди, предмети домашнього вжитку і жмені принесеної з собою рідної землі, доки яма не наповнилась і не була покрита жертовником (Roma Quadrata);
  • будиночок Ромула (casa Romuli);
  • курінь Фаустула (tugurium Faustuli), що збереглися ще в IV столітті нової ери;
  • терен, що виріс, за переказами, з списа, кинутого Ромулом з Авентіна і вперся в землю так глибоко, що його не можна було витягти;
  • курія Саліїв (curia Saliorum), що зберігали авгурський жезл Ромула і 12 щитів Марса;
  • scalae Caci, за якою Геркулес тягнув страшного розбійника Кака;
  • ara maxima, поставлений в пам'ять цього подвигу Геркулеса;
  • храм Юпітера Статора (Jupiter Stator), заснований Ромулом.

15 лютого тут проходило стародавнє свято луперкалії, під час якого голі луперки оббігали Палатинський пагорб. При Ромулі Палатін був оточений стіною з двома воротами: Porta Mugonia (Mugionia або Mugionis) в північній частині пагорба (навпроти форуму) і porta Romanula (у західній частині). Глибока давнина пагорба доведена численними археологічними знахідками: сліди перших поселень на Палатині датуються приблизно 1000 р. до н. е.

Будівлі
Дім Августів (лат. Domus Augustana), особисті покої імператора
Вид на стадіон

З того часу як імператор Август обладнав на пагорбі свою резиденцію, на ньому мешкали багато інших правителів імперії.

Біля палацу знаходився храм Аполлона з чистого мармуру з двома бібліотеками (латинської та грецької) і храм Вести. У 3 р н. е. палац згорів, але Август відновив його в колишньому вигляді, та добудував до нього пропіли. Тоді ж навколо area Apollinis була споруджена колонада з 52 колонами, прикрашена в проміжках статуями античних скульпторів. У західній частині Палатина височів палац Лівії або Тіберія (Domus Tiberiana), a на північ від нього і ближче до форуму — палац Калігули (3-ій по рахунку на Палатинському пагорбі), від якого йшов міст, що з'єднував Палатин з Капітолієм.

Четвертий палац (Domus Flavia) був побудований за Доміціана на північний захід від палацу Августа (80-92 рр., площею 5 гектарів). У палаці були базиліка, Тронний зал (aula regia), зал Юпітера, фонтан з колонним залом. У Тронному залі проходили аудієнції імператора, в «залі для приватних аудієнцій» — засідання імператорського ради. Доміціан також побудував чудовий стадіон (довжиною 160 м, шириною 50 м), до нього примикала імператорська ложа (kathisma). Будівлі Доміціана відрізнялися вишуканою розкішшю. П'ятий і останній палац був споруджений Септімієм Севером в південно-східній частині Палатина поруч з Domus Augustiana, відомий як Septizonium, тобто палац у сім поверхів, що піднімаються один над іншим за допомогою рядів колон.

Храми

З III—II століть до н. е. на Палатині будувалися храми. На сьогоднішній день збереглися руїни храмів Magna Mater (Кібели), Вікторії і Аполлона.

Церкви: Сан-Себастьяно-аль-Палатіно, Сан-Бонавентура-аль-Палатино, Сан-Теодоро-аль-Палатіно, Санта Анастасія

Фарнезинські сади

У середні віки розкішні та величні будівлі Палатина були зруйновані. У середині XIX століття Палатин являв собою руїни, порослі густим гаєм; тут знаходилися Фарнезінські сади і villa Mils . У 1861 у Наполеон III купив у неаполітанського короля Франциска II Фарнезіанські сади (у північній частині Палатина) і після тривалих клопотань і суперечок з римським урядом, завдяки сприянню Реньє, доручив археологу Pietro Rosa провести розкопки, що відкрили нам залишки древніх імператорських будівель пагорба. З 1870 р. Палатин знову перебуває в руках італійців. Слово Palatium стало у всіх європейських мовах синонімом палацу.

Галерея
  • Палатин.Акведук Клавдія
  • Дорога на Палатині
  • La terraza del infeo
  • Палатин. Фарнезіанські сади та Палац Тіберія
  • Будинок Ромулуса
  • Палац Лівії
  • Терми Септімія Севера
  • Стадіон Доміціана
  • Стадіон Доміціана та Палац Августів
  • Вхід зі сторони Via di San Gregorio
  • Вид на SO (терми Септімія Севера)
  • Палатин із сторони Via di San Gregorio

Див. також

Примітки
  1. archINFORM — 1994.
  2. Обидва джерела, як «Римські стародавності», так і «Енеїда», написані у І ст. до. н. е.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.