Палех
Палех — адміністративний центр Палехського району, Івановська область, Росія. Поселення міського типу з 1947 року.
| місто Палех | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Палех | |||||
| |||||
![]() | |||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Івановська область | ||||
| Муніципальний район | Палехський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 217551 | ||||
| Код ЗКТМО: | 24617151051 | ||||
| Основні дані | |||||
| Статус міста | 1947 | ||||
| Населення | 4880 (2016) | ||||
| Площа | 5,8 км² | ||||
| Густота населення | 841,38 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 155620 | ||||
| Телефонний код | +7 49334 | ||||
| Географічні координати: | 56°48′ пн. ш. 41°51′ сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +3 (влітку +4) | ||||
| Висота над рівнем моря | 117 м | ||||
| Мапа | |||||
![]() Палех ![]() Палех | |||||
|
| |||||
|
| |||||

Розташування
Розташований на автошляху Іваново — Нижній Новгород. Відстань до міста Іваново — 65 кілометрів на схід. Відстань до міста Шуя — 30 кілометрів на схід. Формально поселення входить до складу широко розрекламованого туристичного маршруту «Золоте кільце Росії».
Історія до 1920 р
Назву Палех пов'язують із гідронімом, який походить зі зниклої мерянської мови. Перша письмова згадка про поселення датована 1645 роком. Але ще 1628 року село Палех було віддано у вотчину Івану Матвійовичу Бутурліну «за московское осадное сидение королевичево». Поселення належало родині дворян Бутурліних до 1861 року (тобто до офіційного скасування кріпацтва в Російській імперії).
Ґрунти в районі Палеха були малородючі і не пристосовані до інтенсивного землеробства. Тому тут з 17 ст. виник центр ремісництва, спеціалізований на іконописанні, зокрема, на створенні ікон-мініатюр. Стилістика мініатюр мала місцевий, оригінальний характер і власну технологію, що продовжило традиції російського іконопису 16-17 ст.
Історія в підрадянський період

Релігійні настанови і за часів царату відігравали вирішальну ролю в поведінці та діяльності мешканців поселення, котре століттями було центром іконопису. Із стану розгубленості місцевих майстрів (що робити в безбожній країні іконописцям?) в пореволюційні роки почав виводити художник, ветеран 1-ї світової війни Іван Голіков. Він зібрав декілька яскравих зразків місцевих виробів лакової мініатюри і привіз їх у Москву до письменника Максима Горького. Горький діяльно підтримав ремісників, переорієнтувавши їх творчість на нові, світські та радянські за спрямуванням теми. Так був врятований традиційний промисел палешан, який набув світських і радянських рис. Перші твори перехідного періоду мали агітаційний, а згодом і літературний напрямок. Лакова мініатюра Палеха виявилась досить гнучкою і декоративною, аби добре ілюструвати літературні і казкові твори російських і радянських письменників. Нові образи палешан були добре сприйняті московським урядом і представляли радянські ремесла на внутрішніх і закордонних виставках, що сприяло їх світовому визнанню.
Але ідеологічний тиск більшовиків відбився на агресивній антирелігійній пропаганді і в Пелеху позачиняли старовинні храми. Місцеві мешканці не дали поруйнувати кам'яні храми 18-19 ст., прикрашені як стінописами місцевих майстрів, так і різьбленими іконостасами митців з інших російських, ремісничих центрів. Храми стояли зачиненими і використовувались як навчальні посібники для художників чи туристичні об'єкти. Поселення довгий час мало статус історичного міста Російської Федерації, який був скасований 2 липня 2010 року.
В поселенні не було створено великих підприємств, але діяли цегельний та молокозавод, льонозавод і овочевисушувальне підприємство. Було розпочато будівництво велетенських художніх майстерень, яке припинили ще за часів кризи 1980-х і будівля стояла пусткою.
Серед навчальних закладів поселення — Палехське художнє училище, котре готує фахових майстрів лакової мініатюри.
Занепад на зламі 20-21 ст
Поселення міського типу прийшло в занепад в перехідний період від соціалізму більшовицького зразка до дикого капіталізму. В поселенні надзвичайно посилилось безробіття через ліквідацію льонозаводу, цегельного заводу, овочевисушувального підприємства, молокозаводу та пошивочного виробництва. Ліквідована і місцева лазня.
Відомі особи, пов'язані із Палехом

- Голіков Іван Іванович (1887—1936) — художник, засновника мініатюрного лакового мистецтва Палеха радянського періоду.
- Корін Павло Дмитрович (1892—1967)— уславлений радянський і російський художник, реставратор, викладач.
Музеї Палеха
- Будинок музей Павла Коріна, Палех.
- Будинок-музей Івана Івановича Голікова — засновника мініатюрного мистецтва Палеха радянського періоду.
- Приватний музей-майстерня художника Миколи Голікова.
- Державний музей Палехського мистецтва.
Храми Палеха
Хрестовоздвиженська церква 18 ст.
Дзвіниця Хрестовоздвиженської церкви
«Ілля Пророк», Палех. Ікона 19 ст.
Джерела і посилання
- Жидков Г. В. «Пушкин в искусстве Палеха». — М. ; Л.: Государственное издательство изобразительных искусств, 1937. — 168 с. — 5000 экз.
- Каким был Палех — История Палеха из частных и музейных фотоархивов

.png.webp)



