Палити/Не палити
«Палити/Не палити» (англ. Smoking/No Smoking) — кінокомедія 1993 року, поставлена французьким режисером Аленом Рене на основі восьми оригінальних взаємопов'язаних п'єс англійського драматурга Алана Ейкборна під загальною назвою «Інтимні обміни» («Intimate Exchanges»), прем'єра яких відбулася у Скарборо, рідному місті автора, у 1982 році. Головні ролі у фільмі виконали Сабіна Азема та П'єр Ардіті.
| Палити/Не палити | |
|---|---|
| Smoking/No Smoking | |
![]() | |
| Жанр | комедія |
| Режисер | Ален Рене |
| Продюсер | Мішель Сейду |
| Сценарист | Жан-П'єр Бакрі, Аньєс Жауї |
| На основі | п'єси Алана Ейкборна |
| Оповідач | Пітер Хадсон |
| У головних ролях |
Сабіна Азема П'єр Ардіті |
| Оператор | Ренато Берта |
| Композитор | Джон Паттісон |
| Художник | Жак Солньє |
| Кінокомпанія |
Arena Films • Caméra One • France 2 Cinéma |
| Тривалість | 298 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
|
| Рік | 1993 |
| Дата виходу |
|
| IMDb | ID 0108167 |
| Рейтинг |
IMDb: |
У 1994 році стрічка отримала 5 кінопремій «Сезар», зокрема за найкращий фільм та найкращу режисуру
.
Синопсис
Сюжет фільму, що складається з двох частин — «Палити» та «Не палити», — розпочинається з однієї і тієї ж сцени: на початку літа, у маленькому англійському селі в Йоркширі Селія Тісдейл, дружина директора місцевої школи, виходить у сад і бачить на столі пачку цигарок. Героїня бере цигарки зі столу і, або закурює («Палити»), або ні («Не палити»). Подальші події розвиваються з тими ж героями у різних фільмах вже по-різному. Їх характери і поведінка виявляються якщо не прямо протилежними, то, принаймні досить сильно контрастують. І більше того, приблизно за годину кожного фільму починаються його варіації за принципом «або ж вона (чи він) сказала би так…».
В ролях
| Сабіна Азема | ···· | Селія Тісдейл / Ревенна / служниця Сільві / мама Селії |
| П'єр Ардіті | ···· | Тобі Тісдейл / Майкл Комбс / Олівер Хепплвік / поет Джо |
| Пітер Хадсон | ···· | оповідач |
Художні особливості
У фільмі лише два актори грають усіх дев'ятьох персонажів, послідовно перевтілюючись у протилежні характери. Одночасно у кадрі з'являються тільки один персонаж чоловічої статі (П'єр Ардіті) і один жіночого (Сабіна Азема). Обидва фільми відзняті у павільйоні, причому ця павільйонність виключно підкреслена, що створює враження театральної постановки, записаної на плівку[1].
Визнання
| Нагороди та номінації фільму «Палити/Не палити»[2] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
| 1993 | Нагорода | ||||
| 1994 | Премія Сезар | Найкращий фільм | Палити/Не палити | Нагорода | |
| Найкраща режисерська робота | Ален Рене | Нагорода | |||
| Найкращий сценарій | Жан-П'єр Бакрі, Аньєс Жауї | Нагорода | |||
| Найкращий актор | П'єр Ардіті | Нагорода | |||
| Найкраща акторка | Сабіна Азема | Номінація | |||
| Найкраща операторська робота | Ренато Берта | Номінація | |||
| Найкращі декорації | Жак Солньє | Нагорода | |||
| Найкращий монтаж | Альберт Юргенсон | Номінація | |||
| Найкращий звукНайкращий | Бернар Батс, Жерар Ламс | Номінація | |||
| 66-й Берлінський кінофестиваль | Золотий ведмідь | Палити/Не палити | Номінація | ||
| Срібний ведмідь за видатні досягнення[3] | Ален Рене | Нагорода | |||
| Міжнародний Приз Флайано | Золотий Пегас найкращому актору | П'єр Ардіті | Нагорода | ||
| Золотий Пегас найкращій акторці | Сабіна Азема | Нагорода | |||
| Приз Французького синдикату кінокритиків | Найкращий фільм | Палити/Не палити | Нагорода | ||
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | Європейська Срібна стрічка | Ален Рене | Нагорода | ||
| 1995 | Нагорода | ||||
Примітки
- КУРИТЬ/НЕ КУРИТЬ (1993) на KinoYurCo.com(рос.)
- Повний перелік нагород та номінацій фільму «Палити/Не палити» на сайті IMDb
- Berlinale: 1994 Prize Winners. berlinale.de. Процитовано 3.10.2015.
Посилання
- Палити/Не палити на сайті IMDb (англ.)
(станом на 3 жовтня 2015) - Палити/Не палити на сайті AlloCiné (фр.)
(станом на 3 жовтня 2015) - «Палити/Не палити» на сайті oKino.ua
