Паломницька церква у Вісі
Паломницька церква у селі Віс (нім. Wieskirche) — одне з головних споруджень баварського рококо та центральний витвір архітектора Домініка Ціммерманна, що провів у селі Віс останній десяток років свого життя.
| Паломницька церква у Вісі | |
|---|---|
 | |
| 47°40′49″ пн. ш. 10°54′02″ сх. д. | |
| Тип споруди | Catholic pilgrimage churchd[1] |
| Розташування |
 Німеччина[1], Штайнгаден[1] |
| Архітектор | Dominikus Zimmermannd |
| Початок будівництва | 1754 |
| Стиль | бароко і Рококо |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Roman Catholic Diocese of Augsburgd |
| Стан | Світова спадщина ЮНЕСКО і Пам'ятка архітектури Баваріїd |
| Адреса | Wies 14 |
| Оригінальна назва | нім. Wieskirche |
| Присвячення | страсті Христові |
| Покровитель | Йосип Назаретський |
| Вебсайт | wieskirche.de |
  Паломницька церква у Вісі (Німеччина) | |
 | |
 Паломницька церква у Вісі у Вікісховищі | |
Овальна у плані церква стоїть коло підніжжя Альп, у Баварії, у комуні Штайнгаден муніципалітету Вайльхайм-Шонгау. Наплив паломників у село Віс у 1738 р. був пов'язаний з тим, що на статуї скурботного Спасителя виступили сльози. У будинку, де відбулося це чудо, через два роки збудували каплицю, проте вона не могла вмістити всіх бажаючих поклонитися реліквії та зцілитися від своїх недуг. Тоді розташоване поблизу Штайнгаденське абатство вирішило спорудити у Вісі окремий паломницький храм.
Будівництво церкви, яким керував Ціммерман, продовжувалося з 1745 до 1754. Як й інші пам'ятники баварського рококо, зовнішній вид храму скромний, майже монохромний, що різко контрастує з оформленням інтер'єру, у якому переважають легкі кремові тони та витягнуті, еллипсоїдні форми. Середина храму приголомшує непідготовленного подорожнього, який ледве очікував знайти настільки марнотратне, ефектне оздоблення у віддаленому пастушачому селі, — всім цим Ціммерман передав відчуття спонтанності релігійного екстазу.
До XIX ст. поток паломників до Вісу звівся на ніщо, популярність рококо пішла у минуле, та виникло питання про знесення старого пам'ятника, проте цьому перешкоджали місцеві жителі. Включення церкви до переліку світової спадщини ЮНЕСКО (1983) принесло їй популярність за межами Німеччини, а у 1985—1991 рр. вона була ретельно відреставрована.
Див. також
- Базиліка Фірценхайліген
Зовнішній вид церкви
Центральний вхід до церкви
Фрагмент скульптурного оздоблення
Табличка про присвоєння статусу Світової спадщини
