Пам'ятник Тарасові Шевченку (Кременчук)
Па́м'ятник Тара́сові Шевче́нку в Кременчуці́ — пам'ятник видатному українському поету і художнику Тарасові Шевченку в Кременчуці, що знаходиться в Ювілейному парку. Встановлений 22 травня 2004 року в день перепоховання поета[1].
| Пам'ятник Тарасові Шевченку в Кременчуці | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| Пам'ятник Тарасові Шевченку | ||||
|
49°03′29″ пн. ш. 33°24′17″ сх. д. | ||||
| Статус | Пам'ятка культурної спадщини в Україні (53-104-0111) | |||
| Країна |
| |||
| Розташування | Кременчук | |||
| Архітектор | М. М. Фещенко | |||
| Скульптор | О. П. Скобліков | |||
| Матеріал | бронза | |||
| Засновано | 22 травня 2004 | |||
| Встановлено | 22 травня 2004 | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
![]() Пам'ятник Тарасові Шевченку (Кременчук) (Україна) | ||||
![]() | ||||
Історія
.jpg.webp)
.jpg.webp)
1922 року проводився конкурс на найкращий проєкт пам'ятника. Перемогу в ньому здобув твір колишнього головного архітектора міста Л. М. Шлапаковського, однак він так і не був втілений у життя[2]. У 1980-х роках кременчужани знову повернулись до цієї ідеї, в результаті чого у березні 1989 року було відкрито пам'ятну стелу Т. Г. Шевченку (ріг вул. Соборної та Шевченка. Автори барельєфа — архітектори М. Я. Завадський, С. І. Ткаченко та скульптор В. С. Гулий)[1].
22 лютого 1990 року було прийнято рішення міськвиконкому № 137 «Про спорудження пам'ятника Т. Г. Шевченку в Кременчуці», визначене місце для нього та встановлено пам'ятний знак (бульвар Пушкіна, біля «Промінвестбанку»). Автор горельєфа — скульптор Микола Степаненко[1].
У місті почалося збирання коштів. Але монумент цього разу також не був встановлений. 1994 року заклали символічний перший камінь майбутнього пам'ятника вже в іншому місці — на набережній Дніпра. І лише через 10 років по тому, у 2004 р., скульптуру нарешті було встановлено. Урочисте відкриття його відбулося до дня перепоховання поета — 22 травня 2004 р[1].
Примітки
- Пам'ятки історії та культури Кременчука[недоступне посилання з червня 2019]
- Архів Кременчуцького краєзнавчого музею — Справа № 12.- С.12.


