Парфянська мова
Парфянська мова — мертва іранська мова. Була офіційною мовою парфянської держави Аршакідів у ІІІ ст. до н.е. — ІІІ ст. н.е. Використовувалася на території сучасних Ірану, Вірменії, частини Іраку і Середньої Азії. У III—IV ст. продовжувала частково використовуватися в Сасанідській імперії[1].
| Парфянська мова | |
|---|---|
| Поширена в |
Парфія,  Держава Сасанідів і Хорасан |
| Регіон | Іран |
| Носії | 0 осіб |
| Писемність | Пахлаві, Маніхейське письмоd, Inscriptional Parthiand і арамейське письмо |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | xpr |
Примітки
- Молчанова Е.К. Парфянский язык. «Языки мира». Иранские языки. II. Северо-западные иранские языки. М. 1999
Посилання
- «Драхт асурик» («Асирійське дерево») // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 304.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.