Пауль Шеррер

Пауль Шеррер
Пауль Шеррер Пауль Шеррер
Народився	3 лютого 1890 Герізау
Помер	25 вересня 1969 (79 років) Цюрих
Поховання	Флунтерн
Місце проживання	Швейцарія
Країна	Швейцарія
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-ядерник, кристалограф
Alma mater	Швейцарська вища технічна школа Цюриха
Галузь	експериментальна фізика
Заклад	Федеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий керівник	Петер Дебай[1]
Відомі учні	Amos de-Shalit^d[2], Jean-Pierre Blaser^d[2], Max Robert Schafroth^d[2] і Alfred Buri^d[2]
Членство	Гайдельберзька академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Діти	Ines Jucker^d
Нагороди	Marcel Benoist Prize^d (1943) член Американського фізичного товариства honorary doctor of the University of Madrid Complutense^d (1966) honorary doctor of the University of Madrid Complutense^d (1966)
Пауль Шеррер у Вікісховищі

Пауль Шеррер (нім. Paul Scherrer; *3 лютого 1890, Герізау, кантон Аппенцелль — Ауссерроден — †25 вересня 1969, Цюрих) — швейцарський фізик-експериментатор. Народився у Герізау, Швейцарія. Навчався в Цюриху, Кеніґсберзі, Ґеттінгені (Німеччина). Став головою фізичного факультету Швейцарського федерального інституту технології.

Життя і творчість

Шеррер спочатку почав навчатися ботаніки у 1908 в ETH (нім. Eidgenössische Technische Hochschule Zürich) в Цюриху, проте через два семестри змінив дисципліну на фізику і математику. У 1912 він переїхав на один курс в Кеніґсберг, а закінчив навчання в Ґеттінгені. У 1916 в Ґеттінгені він захистився під керівництвом П. Дебая на ступінь доктора наук на тему «Ефект Фарадея в молекулі водню». У той же час він розробив метод порошкової дифракції разом з П. Дебаєм, який згодом отримав назву метод Дебая-Шеррера. У 1918 написав рівняння для визначення розмірів частинок порошку по розширенні рентгенівських ліній дифракції. Шеррер отримав у Ґеттінгені посаду приват-доцента, а у 1920 отримав звання професора в ETH у Цюриху. У 1927 він став головою Інституту експериментальної фізики. У 1930-і Шеррер почав спеціалізуватися в ядерній фізиці, ставши в 1946 президентом Schweizerischen Studienkommission für Atomenergie — швейцарської Комісії з дослідження ядерної енергії. У 1954 взяв участь в заснуванні ЦЕРНу. З 1958 року стає головою швейцарської комісії з атомних наук. У 1960 стає професором — емеритом.

Див. також

• 45305 Паульшеррер — астероїд, названий на честь вченого.

Примітки

1. Математична генеалогія — 1997.
2. Математична генеалогія — 1997.

Посилання

Horst Kant: Пауль Шеррер у Neue Deutsche Biographie Том 22. Duncker & Humblot, Berlin 2005, Ст. 704 (нім.)