Пепца Кардель
Пепца Кардель (словен. Pepca Kardelj), в дівоцтві Мачек (словен. Pepca Maček; 20 лютого 1914, Задоброва — 15 квітня 1990, Любляна) — югославська словенська політична діячка, учасниця Народно-визвольної війни в Югославії; дружина політика Едварда Карделя.
| Пепца Кардель | |
|---|---|
| словен. Pepca Kardelj | |
![]() | |
| Народилася |
20 лютого 1914 Любляна |
| Померла |
15 квітня 1990 (76 років) Любляна, Соціалістична Республіка Словенія, СФРЮ ·гострий інфаркт міокарда |
| Поховання | цвинтар Жале |
| Країна |
|
| Діяльність | Комісар, партизан, політична діячка |
| Знання мов | словенська[1] |
| Учасник | Друга світова війна |
| Військове звання | підполковник |
| Партія | Комуністична партія Югославії |
| У шлюбі з | Едвард Кардель |
| Діти | Borut Kardeljd |
| Нагороди | |
Життєпис
Пепца Мачек народилася 20 лютого 1914 року в Задоброві. Сестра югославського словенського політика Івана Мачека. До війни працювала на заводі «Saturnus». З 1935 року член компартії Словенії, з 1937 року — член ЦК Компартії Словенії. Два роки пробула у в'язниці в Бегунях.
З 1941 року перебувала на фронті Народно-визвольної війни Югославії. Відома серед партизанів під псевдонімом «Пепіна» (словен. Pepina), працювала в раді Визвольного фронту Словенії[2]. У грудні 1941 року була заарештована італійцями разом з Антоном Томшичем, Відою Томшичевою і Михою Маринко. Звільнена тільки у вересні 1943 року після капітуляції Італії у Другій світовій війні. Підполковник запасу Югославської народної армії.
Вийшла заміж за відомого функціонера Комуністичної партії Югославії Едварда Карделя. В шлюбі народився син Борут (1941—1971), поет. Разом із братом і чоловіком Пепца входила до так званої «словенської фракції» Союзу комуністів Югославії, яка здійснювала значний вплив на внутрішню і зовнішню політику країни.
Нагороджена орденами «За заслуги перед народом» І ступеня, Братерства і єдності I та II ступенів, «За хоробрість» і медаллю Партизанської пам'яті 1941 року.
Померла Пепца Кардель раптово 15 квітня 1990 року в Любляні від серцевого нападу[3]. Довгий час була поширена версія, що Кардель покінчила життя самогубством.
Література
- Војна енциклопедија (књига четврта). Београд 1972. година.
- Nenad Bjeloš: Odlikovani Slovenci 1944—1950. v Vojnozgodovinski zbornik št. 8, str. 97-102. Logatec, 2002
Примітки
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/176399203
- Nenad Bjeloš: Odlikovani Slovenci 1944—1950. v Vojnozgodovinski zbornik št. 8, str. 97-102. Logatec, 2002
- Tribuna, letnik 39, številka 5, Ljubljana, 1990
