Перовський Василь Олексійович

Перовський Василь Олексійович (*9 (20) лютого 1795 — †8 (20) грудня 1857) — російський військовий діяч, генерал-ад'ютант (1833), генерал від інфантерії (1843), граф (з 1855 року).

Перовський Василь Олексійович
Карл Брюлов. Портрет генерал-ад'ютанта графа Василя Олексійокича Перовского (1837)
Народження	9 (20) лютого 1795 Почеп, Мглинський повіт, Новгород-Сіверське намісництво, Російська імперія
Смерть	8 (20) грудня 1857 (62 роки) Алупка, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія[1]
Поховання	Свято-Георгіївський монастир (Балаклава)
Країна	Російська імперія
Освіта	Історико-філологічний факультет Московського державного університету^d
Звання	Генерал від кавалерії
Війни / битви	Бородінська битва
Рід	Перовські
Нагороди	Order of Saint John (Bailiwick of Brandenburg)^d
Перовський Василь Олексійович у Вікісховищі

Життєпис

Нешлюбний син Олексія Розумовського, брат А. О. Перовского (Антонія Погорельського) і міністра внутрішніх справ графа Л. О. Перовського. Закінчив Московський університет. У 1818-1822 роках — ад'ютант великого князя Миколи Павловича (згодом Микола І). Протягом 1832-1842 років і 1851-1857 років Перовський — оренбурзький генерал-губернатор і командир Окремого Оренбурзького корпусу. В 1839-1840 роках командував невдалим походом російських військ проти Хіви. В 1853-1857 роках заснував ряд укріплень на Сирдар'ї та організував Аральську воєнну флотилію. Недоброзичливо ставився до засланого Тараса Шевченка, якого поет охарактеризував у «Щоденнику», як «бездушного сатрапа і наперсника царя».

Джерела

• Довідник з історії України

Посилання

• Перовський Василь Олексійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 56-57.

Примітки

1. Перовский Василий Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.