Петар Зринський
Петар Зринський (хорв. Petar Zrinski, 6 червня 1621, Врбовец, Хорватія — 30 квітня 1671, Вінер-Нойштадт, Австрія) — хорватський політик і громадський діяч. Бан Хорватії у 1664—71 роках. Належав до одного з найвпливовіших і шляхетних хорватських дворянських родів — Зринських. Страчений за участь в антигабсбурзькій змові (1670).
| Петар Зринський | |
|---|---|
| Petar Zrinski | |
 Петар Зринський на гравюрі Еліаса Відеманна (Elias Widemann), 1650 | |
| Народився |
6 червня 1621 Врбовец, Хорватія |
| Помер |
30 квітня 1671 (49 років) Вінер-Нойштадт, Австрія ·обезголовлювання |
| Поховання | Загребський собор |
| Громадянство |
.svg.png.webp){kind=small} Священна Римська імперія |
| Національність | хорват |
| Діяльність | політик |
| Відомий завдяки | участь в антигабсбурзькій змові (1670) |
| Знання мов | латина і хорватська[1] |
| Титул | бан Хорватії |
| Посада | Ban of Croatiad |
| Конфесія | Католицтво |
| Рід | Зринські |
| Батько | Juraj V Zrinskid |
| Брати, сестри | Міклош Зріньї |
| У шлюбі з | Катарина Зринська |
| Діти | Іван Антун Зринськийd і Ілона Зріні |
Біографія
Народився у Врбовці. Його батько в 1622—26 роках був баном Хорватії, він загинув коли Петру було 5 років.
У 1647—64 роках баном Хорватії був старший брат Петра Нікола Зринський. Після того, як той у 1664 році загинув на полюванні, Петро в свою чергу став баном Хорватії.
Представники двох найшляхетніших найзаможніших дворянських родів Хорватії Зринські і Франкопани часто укладали шлюби між собою, не став виключенням і Петар, одружившись із Анною-Катариною Франкопан, зведеною сестрою Франа Крста Франкопана. Резиденцією Петара Зринського був фамільний замок у Чаковці.
Брати Зринські і Фран Крсто Франкопан були головними організаторами змови Зринських-Франкопана, спрямованої проти Габсбургів, у володіння яких входила тоді Хорватія. Після загибелі Ніколи Зринського основну діяльність з секретних переговорів з іноземними державами в надії на допомогу у змові здійснювали Петар Зринський і Фран Крсто Франкопан. Іноземну підтримку отримати не вдалося, як і не вдалося підняти повстання у самій Хорватії, а плани змовників стали відомими при імператорському дворі. Бачачи, що змова приречена на невдачу, Петар Зринський і Фран Крсто Франкопан прибули до Відня, щоб добровільно постати перед судом. Обидва були взяті під варту і після тривалого процесу у справі про державну зраду обом було винесено смертний вирок. Зринський і Франкопан були страчені у спосіб відрубування голови 30 квітня 1671 року у Вінер-Нойштадті (Австрія).
Пам'ять
З розпадом Австро-Угорщини після завершення першої світової війни рештки Петра Зринського і Франа Крста Франкопана були перенесені в крипту Загребського собору.
У сучасній незалежній Хорватії Петар Зринський, як і Фран Крсто Франкопан, вшановуються як герої боротьби за свободу Хорватії.
Портрети Петра Зринського і Франа Франкопана були на аверсі купюри в 5 кун (нині виведена з обігу).
Див. також
Посилання і література
- Фрейдзон, В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времён до образования республики. — Санкт-Петербург : «Алетейя», 2001. — 318 с. — ISBN 5-89329-384-3.(рос.)
- Московский Государственный Университет имени М. В. Ломоносова. Исторический факультет. Курс «История южных и западных славян» (рос.)
- Хорватская литература. // История всемирной литературы: В 8 томах. / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. (рос.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.