Петро (Карпусюк)

Єпи́скоп Пе́тро (Віктор Петро́вич Карпусю́к; 5 січня 1959, Берестя, Білорусь — 6 червня 2020) — єпископ Білоруського екзархату Російської православної церкви, єпископ Дятловський, вікарій Новогрудської єпархії.

Єпископ Петро
Єпископ Сморгонський, вікарій Новогрудської єпархії
25 грудня 2013 — 25 грудня 2014
Єпископ Друцький, вікарій Вітебської єпархії
11 квітня 2006 — 25 грудня 2013
Єпископ Бобруйський та Бихівський
(до 20 квітня 2005 — Бобруйський та Осиповичський)
24 грудня 2004 — 27 грудня 2005
Наступник: Софроній (Ющук)
Єпископ Туровський та Мозирський
24 липня 1992 — 24 грудня 2004
Обрання: 17 липня 1992
Наступник: Стефан (Нещерет)
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Науковий ступінь: Кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Народження: 5 січня 1959(1959-01-05) (63 роки)
Брест, Білорусь
Смерть: 6 червня 2020(2020-06-06) (61 рік)
Священство: 23 квітня 1982
Чернецтво: 18 березня 1982
Єп. хіротонія: 24 липня 1992

Нагороди:

 Петро у Вікісховищі

Життєпис

1977—1979 — відбував службу у большевицькій армії.

1979 — поступив до Московської духовної семінарії.

18 березня 1982 — пострижений в чернецтво, 23 квітня — рукопокладений в ієродиякони. Служив як іподиякон Патріарха Пимена.

У тому ж році поступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1986 зі ступенем кандидата богослов'я.

15 квітня 1989 — рукопокладений в сан ієромонаха, далі зведений в сан ігумена.

1990 — зведений в сан архімандрита, призначений економом Троїцько-Сергієвої лаври.

1992 — призначений духовником та будівником у Хрестовоздвиженський Єрусалимський ставропігіальний жіночий монастир села Лукіно, Домодєдовського району Московської області.

17 липня 1992 — визначено бути єпископом Туровським та Мозирським.

24 липня — хіротонія.

24 грудня 2004 — призначений єпископом Бобруйським та Осиповичським[1]. 20 квітня 2005 титул змінений на «Бобруйський та Бихівський».

27 грудня 2005 — звільнений від управління Бобруйської єпархії[2].

11 квітня 2006 — призначений вікарієм Вітебської та Оршанської єпархії.[3]

25 грудня 2013— єпископ Сморгонський, вікарій Новогрудської та Лідської єпархії[4].

25 грудня 2014 — єпископ Дятловський, вікарій Новогрудської та Слонімської єпархії[5].

Помер від ускладнень коронавірусної інфекції 6 червня 2020 року.[6]

Нагороди
  • орден прп. Сергія Радонезького ІІ — ІІІ ступенів;
  • орден св. рівноап. кн. Володимира ІІІ ступеню;
  • знак ордену прп. Євфросинії Полоцької;
  • медаль прп. Сергія Радонезького I—II ступенів.

Примітки
  1. (рос.) Журналы заседания Священного Синода от 24 декабря 2004. Журнал № 91
  2. (рос.) Журналы заседания Священного Синода от 27 декабря 2005. Журнал № 98
  3. (рос.) Журналы заседания Священного Синода от 11 апреля 2006. Журнал № 3
  4. (рос.) ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 25-26 декабря 2013 года / Официальные документы / Патриархия.ru
  5. (рос.) ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 25 декабря 2014 года.
  6. Від коронавірусу помер схиєпископ Петро (Карпусюк)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.