Петруші
Петруші́ — село в Україні, у Ріпкинському районі Чернігівської області. Населення становить 528 осіб. Орган місцевого самоврядування — Петрушівська сільська рада. Петрушівській сільській раді підпорядковане село Бахани.
| село Петруші | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Ріпкинський район |
| Рада | Петрушівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA74100330330081458 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1724 |
| Населення | 528 |
| Площа | 2,35 км² |
| Густота населення | 224,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15050 |
| Телефонний код | +380 46241 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°45′13″ пн. ш. 30°52′57″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
156 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15050, Чернігівська обл.,Ріпкинський р-н, с.Петруші,вул.Центральна 24 |
| Карта | |
![]() Петруші | |
![]() Петруші | |
| Мапа | |
| |
Історія
Перша згадка про Петруші відноситься до 1724 року[1]. Село входило до складу Любецької сотні Чернігівського полку Гетьманщини до 1781 року. Центр Петрушинської волості — історичної адміністративно-територіальної одиниці Городнянського повіту Чернігівської губернії.[2].
Станом на 1897 р. у с. Петруші налічувалось 176 дворів, у яких проживлао 955 жителів[3].Важливу роль у розвитку освіти зіграли земства, що також надавали допомогу селянам, які потрапили у скруту. У 1897 р.за сприянням земства було відкрито земську школу та кредитно-ощадне товариство.
Населення села займалося землеробством, ковальством, бондарством та теслярством. Свою продукцію майстри вивозили на ярмарки у Любеч і Ріпки, а також продавали в своєму селі.
Під час революції 1905—1907 рр. відбулося заворушення селян, але воно було придушено. В період столипінської реформи 1910—1911 рр. тут вибухнуло повстання жінок-селянок проти місцевого багатія Крутченка. Жінки розділили його землю, але повстання носило стихійний характер і також було придушене прибулими військами.
У 1917—1921 році у селі кілька разів змінювалась влада.
З початком радянсько — німецької війни все доросле чоловіче населення села було мобілізоване в армію, дехто пішов у партизанський загін. Німці прийшли в село під кінець літа — на початку осені 1941 р. У кінці літа — на початку осені 1943 р. почалося визволення Ріпкинського району від загарбників. На території села в перших числах вересня відбулася сутичка партизан з власівцями.
Див. також
Посилання
- Черниговские епархиальные известия прибавления −1872. — № 22. — С. 48.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. — К., 1990. — С. 622.


