Письмиченко Світлана Вікторівна
Світлана Вікторівна Письмиченко (рос. Светлана Викторовна Письмиченко; нар. 28 листопада 1964, с. Бурлі, Костанайська область, СРСР) — російська акторка кіно, театру та телебачення, Заслужена артистка Росії (2003)[2].
| Світлана Письмиченко | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Светлана Письмиченко | ||||
| Ім'я при народженні | Світлана Вікторівна Письмиченко | |||
| Народилася |
28 листопада 1964 (57 років) або 1964[1] Бурлі, Карабалицький район, Костанайська область, Казахська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв (1986) | |||
| Роки діяльності | 1990 — донині | |||
| IMDb | ID 0685527 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 |
Фото Світлани Письмиченко |
Світлана Письмиченко народилася 28 листопада 1964 року в селі Бурлі Кустанайської області Казахської РСР.
У 1986 році закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (курс І. П. Владимирова). В цьому ж році вступила в трупу Театру імені Ленсовета.
У 1993 році перемогла в телевізійному конкурсі «Петербурзький ангажемент».
Працює в Театрі імені Ленсовета, бере участь в спектаклях театру «Притулок комедіанта» і Академічного театру Комедії.
Світлана Письмиченко заміжня, у неї двоє дітей.
Для ролі у фільмі «Брат» Світлана спеціально навчилася водінню трамваю.
Вибіркова фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2018 | с | Мажор-3 | Мажор-3 | дружина вбивці |
| 2016 | с | Слідчий Тихонов | Следователь Тихонов | Віра Кузнєцова |
| 2008 | ф | Морфій (фільм) | Морфий | Пелагея Іванівна |
| 2001 | с | Вулиці розбитих ліхтарів-3 | Улицы разбитых фонарей-3 | Вірка |
| 1997 | ф | Брат | Брат | Світлана (водій трамваю) |
| 1994 | ф | Замок | Замок | Фріда |
Озвучення мультфільмів
- Смішарики — Нюша / Лілі (серія «Лілі»)
- Смішарики. Початок — Нюша
- Смішарики. Легенда про золотого дракона — Нюша
- Смішарики. Дежавю — Нюша[3]
- Лунтик та його друзі — Бджоленя (60 серій).
Нагороди, відзнаки та премії
- 2002 — Лауреат премії Миколи Симонова
- 2003 — Присвоєно звання Заслуженої артистки Російської Федерації[2]
- 2009 — Лауреат премії «Золотий софіт» (за роль у виставі «Добра людина із Сичуані»)
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Указ Президента РФ від 17.03.2003 № 336 Архівовано 2013-09-22 у Wayback Machine., document.kremlin.ru (Перевірено 7 листопада 2010)
- Смішарики — Головна, smeshariki.ru (Перевірено 7 листопада 2010)