Повитиця хмелеподібна

Повитиця хмелеподібна[1], повитиця хмельовидна[2] (Cuscuta lupuliformis) — вид рослин з родини берізкових (Convolvulaceae); поширений у середній і східній Європі, помірних областях Азії.

Повитиця хмелеподібна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Берізкові (Convolvulaceae)
Рід: Повитиця (Cuscuta)
Вид:
Повитиця хмелеподібна (C. lupuliformis)
Біноміальна назва
Cuscuta lupuliformis
Krock., 1787

Опис

Однорічна трав'яниста рослина 100–200 см завдовжки. Стебло до 3 мм завтовшки, червонувато-буре, розгалужене. Трубка віночка вдвічі довша від чашечки. Луски в трубці віночка 2-роздільні, на краях бахромчасті. Віночок рожевий; частини його подовжені, цілокраї. Стовпчик один, в 3–4 рази довше рильця. Коробочка яйцювато-конічна[2]. Суцвіття китицеподібно-колосоподібні; приквітки овальні або яйцеподібні. Квітки 3–5 мм, сидячі або на коротких квітконосах. Чашечка зеленувато-коричнева у сухих зразках, чашоподібна; чашолистки від яйцеподібних до широко яйцеподібних, верхівки тупі. Насіння від блідо- до темно-коричневого забарвлення, яйцеподібне, 2–3 мм. 2n = 28[3].

Поширення

Поширений у середній і східній Європі, помірних областях Азії[4][5].

В Україні вид паразитує на різних видах верби, тополі чорній, осиках, вільхах і високих трав'янистих рослинах. Легко переходить на ягідні чагарники й молоді плодові дерева — на Поліссі та в Лісостепу, Степу, Криму, рідко[2].

Галерея
  • у середовищі проживання
  • квіти
  • плоди

Джерела
  1. Cuscuta lupuliformis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 265. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 28.04.2019. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.