Погановський Віктор Олександрович
Ві́ктор Олекса́ндрович Погано́вський (23 листопада 1949) — український радянський спортсмен, який спеціалізувався в кінному спорті, олімпійський чемпіон (1980), член Національного олімпійського комітету України (НОКУ).
| Погановський Віктор Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | ||||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Народження |
23 листопада 1949 (72 роки) Миколаїв, Українська РСР, СРСР | |||
| Зріст | 172 см | |||
| Вага | 71 кг[1] | |||
| Alma mater | Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського | |||
| Спорт | ||||
| Вид спорту | Кінні перегони | |||
| Участь і здобутки | ||||
|
||||
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
Представник  СРСР | |||
| Кінний спорт | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Золото | 1980 Москва | Подолання перешкод, командний залік | |
Біографія
Народився 23 листопада 1949 року в Миколаєві. В кінно-спортивній школі займався з 12-річного віку.
У 1965 р. уперше брав участь у чемпіонаті країни серед юнаків, був включений до збірної команди країни.
У 1976 році закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут.
Виступав за «Колос» (Миколаїв). 20 разів ставав чемпіоном УРСР, 15 разів — чемпіоном СРСР, неодноразово перемагав на міжнародних змаганнях.
Золоту олімпійську медаль та звання олімпійського чемпіона Віктор Погановський виборов на московській Олімпіаді в командних змаганнях із подолання перешкод, виступаючи у складі збірної СРСР.
З 1992 року — головний тренер Миколаївської конно-спортивної школи. Як тренер підготував чемпіона України Г. Мартиненка.
Нагороди і звання
- Орден «За заслуги» III ступеня;
- Орден «Знак Пошани» (1980);
- Орден Трудового Червоного Прапора (1986);
- Олімпійський чемпіон (1980);
- Заслужений майстер спорту СРСР (1980);
- Заслужений тренер України (1992).
Примітки
- Olympedia — 2006.
Посилання
- Українці у світі[недоступне посилання з червня 2019]
- Хто є хто на Миколаївщині[недоступне посилання з червня 2019]
- Олімпійське досьє Архівовано 20 вересня 2011 у Wayback Machine.