Полота (річка)
Полота (біл. Палата) — річка в Невельському районі Псковської області Росії і Полоцькому районі Білорусі, права притока Західної Двіни. Довжина річки — 93 км, з них в межах Білорусі — 86 км, площа водозбірного басейну — 651 км², в межах Білорусі — 470 км². Середньорічна витрата води в гирлі 4,8 м³/с. Середній нахил водної поверхні 0,5 ‰.
| Полота Біл. Палата | |
|---|---|
 | |
| 55°29′04″ пн. ш. 28°45′20″ сх. д. | |
| Витік |
озеро Неклочь, Невельський район  Росія |
| • координати | 55°46′11″ пн. ш. 29°26′36″ сх. д. |
| Гирло |
Західна Двіна  Білорусь |
| • координати | 55°29′04″ пн. ш. 28°45′21″ сх. д. |
| Басейн | Dzvina basind |
| Країни: |
Білорусь |
| Прирічкові країни: |
Білорусь Росія |
| Регіон |
Полоцький район Вітебська область |
| Довжина | 93 км |
| Площа басейну: | 651 км² |
| Середньорічний стік | 4,8 м³/с |
| Притоки: |
Праві притоки: Люта і Стр́адань. Ліві притоки: Тросніца і Чертовка. |
| Ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 01020000112199000000060 |
| GeoNames | 623840 |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Основні притоки праворуч: Люта і Страдань. Притоки зліва: Тросниця і Чертовка.
Географія
Витікає з озера Колпіно за 1,4 км на північний схід від села Колпіно Невельського району (в межах Городоцької височини), протікає через озеро Неклач (Росія), по Полоцькій низовині (у верхів'ї — через лісові масиви) та озеро Ізмок. Гирло знаходиться в межах Полоцька. Найвищий рівень водопілля на початку квітня, середня висота над рівнем 4 м, найбільша 5 м (1931). Замерзає в першій декаді грудня, льодохід на початку квітня. Весняний льодохід зазвичай триває 4 доби.
Долина трапецієподібна, шириною 100—400 м. Заплава двостороння, в пониззі місцями відсутня (ширина 150—300 м). Русло сильно звивисте, на окремих ділянках у верхній і середній течії протягом 14,2 км каналізоване: його ширина 5-10 м, нижче впадіння річки Люта місцями до 30 м.
Назва
Назва походить від балтійської основи pal, palt, пор. лит. pala («болото»), palios («заболочене озеро»), латис. palts, palte («калюжа, дощовий потік»)[1].
Примітки
- Поспелов Е. М. Географические названия мира: топонимический словарь / ред. Р. А. Агеева. — 2-е изд. — М.: Русские словари, 2002— — с. 335.— 512 с.— 5000 экз.
Література
- Кокорев Ю. М. По рекам и озёрам Белоруссии. — 26000 прим.
- Кокорев Ю. М. По рекам и озёрам Белоруссии. — Физкультура и спорт. — 40000 прим.
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. Т. 5. Белоруссия и Верхнее Поднепровье. Ч. 1-2. — Л., 1971.
- Природа Белоруссии: Популярная энциклопедия / БелСЭ; Редкол.: И. П. Шамякин (гл. ред.) и др. — БелСЭ.