Поль Еміль Лекок де Буабодран

Поль Еміль Лекок де Буабодран (фр. Paul Emile Lecoq de Boisbaudran) (*18 квітня 1838 , Коньяк — †28 травня 1912 , Париж) — французький хімік.

Поль Еміль Лекок де Буабодран
фр. Paul Emile Lecoq de Boisbaudran
Народився	18 квітня 1838 Коньяк, Шаранта, Франція
Помер	28 травня 1912 (74 роки) Париж, Франція
Країна	Франція
Діяльність	хімік, фізик
Alma mater	Політехнічна школа
Галузь	Хімія, спектроскопія
Науковий керівник	Шарль Адольф Вюрц
Членство	Французька академія наук
Відомий завдяки:	один з піонерів застосування спектроскопії в хімічних дослідженнях, першовідкривач галію, самарію і диспрозія, отримав чистий гадоліній
Нагороди	Медаль Деві 1911

Здобув домашню освіту; природничі науки вивчав самостійно за програмою Політехнічної школи. Працюючи на сімейному виноробному підприємстві, обладнав власну хімічну лабораторію, в якій і проводив свої експерименти. Його наукові праці присвячені спектроскопії мінералів і неорганічних речовин. У 1875 р. відкрив у піренейській цинковій обманці новий елемент галій, існування і властивості якого були передбачені Д. І. Менделєєвим. Відкриття галію стало першим поштовхом до визнання періодичного закону як фундаментального закону хімії. У 1879 р. відкрив також елемент Самарій, а в 1886 — Гадоліній і Диспрозій. Член-кореспондент Паризької академії наук (з 1878).

Джерела

Mary Elvira Weeks: Discovery of the Elements. 3. Auflage, Kessinger Publishing, 2003, ISBN 978-0-7661-3872-8, ст. 215-219 Discovery of the Elements у books.google.de (англ.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}.