Поїзд Кінця Світу

Поїзд Кінця Світу (ісп. El Tren del Fin del Mundo), або Південна залізниця Вогняної Землі (ісп. Ferrocarril Austral Fueguino (FCAF)), — вузькоколійна залізниця у провінції Вогняна Земля, Аргентина, на якій досі застосовується паровий локомотив. Первинно була збудована для обслуговування в'язниці в Ушуайї, зокрема, для перевезення деревини. Нині вона працює як історична залізниця в національному парку Вогняна Земля. Вважається найпівденнішою залізницею з тих, що діють, у світі.

Поїзд Кінця Світу
54°49′59″ пд. ш. 68°25′26″ зх. д.
Тип історична залізниця
Q9089696? і залізнична лінія
Статус діюча
Засновано 1909
Закриття (ліквідація) 1952
Штаб-квартира Вогняна Земля, Антарктида та острови Південної Атлантики
 Аргентина
Роки функціонування 1909—1952,
1994—тепер.час
Сайт trendelfindelmundo.com.ar
 Поїзд Кінця Світу у Вікісховищі

Історія

Наприкінці XIX століття на архіпелазі Вогняна Земля заснували виправну колонію, перші в'язні прибули туди у 1884 році. У 1902 році почалося будівництво комплексу будівель для обслуги, також було прокладено залізницю на дерев'яних рейках для транспортування матеріалів, переважно каміння, піску та деревини. Первісно тягловою силою залізниці були бики[1], які тягнули вагони по вузькій колії шириною менше 1 м (3 фути 3 3⁄8 дюйми). У 1909 році начальник колонії повідомив аргентинський уряд про необхідність удосконалення залізниці, і в 1909—1910 роках проклали нові колії шириною 600 мм (1 фут 11 5⁄8 дюймів) для парового локомотива[1]. Ця оновлена залізниця сполучала колонію з лісництвом і пролягала вздовж берегової лінії до містечка Ушуайя, яке швидко розвивалося. Залізниця була відома під назвою «Поїзд в'язнів» (ісп. Tren de los Presos) і постачала у місто деревину, необхідну як для будівництва, так і для побутових потреб.

У міру того, як вирубувалися навколишні ліси, залізниця поступово просувалася углиб острова, вздовж долини річки Піпо до узвишшя. Постійне будівництво залізниці давало можливість розширювати колонію та місто.

У 1947 році виправну колонію закрили і на її місці заснували морську базу. Два роки по тому, у 1949 році землетрус на Вогняній Землі зруйнував більшу частину залізниці, втім, уряд доклав зусиль для розчищення лінії та відновлення залізничного сполучення, незважаючи на відсутність в'язнів. Однак залізнична лінія виявилася нерентабельною і 1952 року її закрили[1].

Відродження залізниці як туристичного об'єкта
Зовнішні медіафайли
Зображення
Поїзд із вантажем деревини
Відеофайли
Поїзд у 2014 році
Маршрут поїзда

У 1994 році залізницю перебудували під колію 500 мм (19 3⁄4 дюйми) і вона знову запрацювала, хоча, у порівнянні зі своїм тюремним минулим, у значно розкішнішому вигляді — із шампанським та рестораном. У 1995 році для залізниці придбали у Великій Британії новий паровоз моделі 2-6-2T, який отримав назву «Каміла»[2], та ще один, аргентинський моделі 4-4-0, який отримав назву «Порта»[3]. Окрім паровозів, для залізниці придбали ще три дизельних локомотиви та два паровози системи Гарратт. У 2006 році на залізниці з'явився ще один паровоз, який отримав назву «Зуб'єта», на честь Гектора Родрігеса Зуб'єти, суднобудівника та першого популяризатора туризму на Вогняній Землі[4].

На оновленій залізниці потяги відправляються від станції «Кінець світу» (приблизно за 10 км від аеропорту Ушуайя). Маршрут потяга пролягає вздовж долини Піко до ущелини Торо і далі до станції Cascada de la Macarena, де поїзд робить 15-хвилинну зупинку, протягом якої відвідувачі можуть дізнатися більше про історії та побут племені яґанів, корінного населення Вогняної Землі, а також залізти на оглядовий майданчик[5]. Далі потяг заїжджає до національного парку, що лежить в долині між горами, і зрештою доїжджає до кінцевої станції El Parque[5], звідки відвідувачі можуть повернутися на початкову станцію тим самим потягом або продовжити екскурсію по Вогняній Землі.

У популярній культурі

Поїзд Кінця Світу надихнув американського співака Майкла Грейвза на написання пісні Train to the End of the World із його альбому 2013 року Vagabond.

Галерея
Історичні фотознімки
  • Персонал в'язниці Ушуайя поряд із потягом, 1920 рік
  • Поїзд, який перевозить в'язнів під наглядом поліції
  • Залізнична колія в лісі, 1920 рік
  • Поїзд із пасажирами, 1930 рік
  • Група в'язнів обслуговують потяг, 1931 рік
Сучасний Поїзд Кінця Світу
  • Станція «Кінець Світу»
  • Поїзд взимку 2008 року
  • Поїзд на станції Cascada de la Macarena
  • Один із локомотивів
  • Колія Поїзда Кінця Світу

Примітки
  1. Ushuaia Prison - 'The Presidio'. www.railwaysofthefarsouth.co.uk. Railways of the Far South. Процитовано 5 грудня 2018 року. (англ.)
  2. Camila Locomotive. www.trendelfindelmundo.com.ar. Процитовано 5 грудня 2018 року. (англ.)
  3. Porta Locomotive. www.trendelfindelmundo.com.ar. Процитовано 5 грудня 2018 року. (англ.)
  4. Zubieta Locomotive. www.trendelfindelmundo.com.ar. Процитовано 5 грудня 2018 року. (англ.)
  5. Route. www.trendelfindelmundo.com.ar. Процитовано 5 грудня 2018 року. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.