Празький студент (фільм, 1926)
«Празький студент» (нім. Der Student von Prag) — німецький експресіоністський фентезійний фільм-драма 1926 року, поставлений режисером Генріком Галеєном, ремейк однойменного фільму 1913 року режисерів Стеллана Рійє та Пауля Вегенера.
Празький студент | |
|---|---|
| нім. Der Student von Prag | |
 Оригінальний постер до фільму 1926 року | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Генрік Галеєн |
| Продюсер | Гаррі Р. Сокал |
| Сценаристи |
|
| У головних ролях |
Конрад Фейдт Елізза Ла Порта Фріц Альберті |
| Оператори |
|
| Композитор | Віллі Шмідт-Гентнер |
| Кінокомпанія | Sokal-Film GmbH |
| Тривалість | 85 хв. |
| Мова | німий (німецькі інтертитри) |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Веймарська республіка |
| Рік | 1926 |
| Дата виходу | 26 грудня 1926 (Берлін) |
| IMDb | ID 0017438 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
| Додаткові характеристики | |
|---|---|
| Формат плівки | 35 мм |
| Співвідношення | 1.33 : 1 |
| Колір | чорно-білий |
| Звук | німий |
Сюжет
Студент Балдуїн (Конрад Фейдт), що нидіє від безгрошів'я, блискучий фехтувальник, приймає пропозицію від таємничого італійця Скапінеллі (Вернер Краус) підписати з ним підозрілий договір, за яким Балдуїн отримає купу грошей. Натомість Скапінеллі зможе взяти що захоче з кімнати студента. Скапіинеллі забирає з собою відображення студента в дзеркалі. Потім за допомогою таємничої магії він знайомить Балдуїна з Маргіт (Агнеса Естергазі), дочкою графа — студент рятує її, коли та падає з коня, що сказився, під час полювання. Між ними виникають почуття, проте закохана в Балдуїна квіткарка Лідушка (Елізза Ла Порта) розповідає про нього і Маргіт її наресеному, баронові Валдісу (Фердинанд фон Альтен). Барон ображає Балдуїна і той викликає його на дуель. Батько Маргіт (Фріц Альберті), який знає про успіхи Балдуїна у фехтуванні, приходить до студента та просить його не вбивати барона. Балдуїн великодушно погоджується. Проте доро́гою до місця поєдинку його коляска ламається, і коли студент нарешті підходить до місця дуелі, то зустрічає свого двійника із скривавленою шаблею в руках — барон вже убитий. Двійник починає всюди йти слідом за Балдуїном, роблячи його життя нестерпним і здійснюючи ганебні вчинки, які, природно, приписуються Балдуїнові. Побачивши свого двійника в дзеркалі, студент, що зневірився, стріляє в нього і розбиває скло. Але двійник — це його невід'ємна частина, і він помирає, вдивляючись в осколки дзеркала.
У ролях
| • Конрад Фейдт | … | Балдуїн, студент |
| • Елізза Ла Порта | … | Лідушка, квіткарка |
| • Фріц Альберті | … | граф Шварценберг |
| • Агнеса Естергазі | … | графиня Маргіт, його дочка |
| • Фердинанд фон Альтен | … | Валдіс, барон |
| • Вернер Краус | … | Скапінеллі, лихвар |
| • Еріх Кобер | … | студет |
| • Макс Максиміліан | … | студент |
| • Мерієн Альма | ||
| • Адольф Петер Гоффманн | ||
| • Сільвія Торф |
Знімальна група
- Автор сценарію — Генрік Галеєн, Ганс Гейнц Еверс
- Режисер-постановник — Генрік Галеєн
- Продюсер — Гаррі Р. Сокал
- Оператор — Гюнтер Крампф, Еріх Ніцшман (в титрах не зазначений)
- Композитор — Віллі Шмідт-Гентнер
- Арт-директор — Германн Варм
Додаткові факти
- У порівнянні з первинним фільмом сценарій Ганса Гейнца Еверса істотно перероблений — він драматичніший, в ньому значно більше місця приділено ролі Скапінеллі, який став практично другою за значимістю дійовою особою фільму.
- Прем'єра фільму в Німеччині відбулася в Берліні 25 жовтня 1926.
